З Булґаковим, дистанційно і без підручників: яким буде новий навчальний рік

Повномасштабне російське вторгнення завдало катастрофічних збитків усім галузям і сферам України, не оминула така доля й освіту. Лише у червні 1174 українські школи опинилися в російській окупації. 2135 закладів освіти пошкодили, а 270 зруйнували повністю. Окрім власне втрат російська агресія спричинила і  внутрішні зміни освітньої галузі: численних змін зазнали навчальні програми, які відтепер мають навчати учнів про типи укриттів та значення слова «рашизм».

«Перегляд та оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти — це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України», —  зазначають на сайті МОН.

Розповідаємо, як українська шкільна освіта позбувається (або ні) наслідків русифікації та як дає раду з повномасштабною війною.

Нові терміни в програмі історії України

Зміни шкільної програми насамперед стосуються сприйняття російсько-українських відносин, задля цього скоригували предмети «Історія України», «Всесвітня історія» для 6 – 11 класів та інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ» (10 клас). 

Зокрема у програмі з історії України з’явиться окремий навчальний блок, присвячений російсько-українській війні, яка розпочалася у 2014 році. Відтепер на уроках наголошуватимуть на геноциді керівництва і війська рф щодо українців, національному опорі та міжнародній підтримці України. СССР розглядатимуть як країну імперського типу.

Крім того, оновили перелік термінів та понять: 

• «присвоєння суверенітету» (у значенні привласнення, захоплення суверенітету УСРР союзним центром), 
• «русскій мір», «рашизм»; 
• замість вислову «політика русифікації» використовуватимуть вислів «політика зросійщення», який краще відображає суть явища і процесу; 
• уточнили контекст застосування поняття «колабораціонізм».

«Запропоновані доповнення мають на меті увиразнити наскрізні лінії з минулого, які дають змогу пояснити сучасні події. Наприклад, в оновлених програмах пропонується погляд на СРСР як на державу імперського типу. Також програми орієнтують на вивчення не тільки інструментів насильства, якого в XX столітті зазнавали українці, а й опору йому», — зазначають на сайті МОН.

Зміни, пов’язані з бойовими діями

Очевидно, зміни внесли також до навчальних програм предметів «Захист України» й «Основи здоров’я» через повномасштабний наступ росії та пов’язану з ним небезпеку для життя школярів. У програмах посилили військово-патріотичну складову. Підручники із Захисту України розповідатимуть про досвід ведення бойових дій та героїв російсько-української війни. Більше уваги також приділятимуть вогневій підготовці, домедичній допомозі та цивільному захисту. 

Окрім того, Департамент комунікації Міністерства внутрішніх справ України розробив посібник «Абетка з безпеки» для дітей та їхніх батьків з ключовими порадами як убезпечитися.  Завантажити посібник можна за посиланням.

Громадянська освіта і географія 

Зміст програми з основ правознавства, громадянської освіти розширили вивченням питань, пов’язаних з правами людини, з російсько-українською війною та доповнили інформацією щодо Міжнародного гуманітарного права. 

У програмі з географії переглянули обсяг навчального часу на вивчення країн у світлі сучасної російсько-української війни.

Холівари щодо росіян у зарубіжній літературі 

Чи не найбільше дискусій спричинило оновлення програми із зарубіжної літератури для 6-11 класів. 13 червня робоча група при МОН оприлюднила своє рішення з рекомендацією вилучити усіх російських та білоруських авторів зі шкільної програми, натомість доповнити її творами світових класиків. 

Причинами такого рішення робоча група назвала: 

• масове вторгнення збройних сил рф в Україну;
• психологічне й фізичне травмування українських дітей внаслідок воєнних дій держави-агресора;
• важливість розвитку культурних зв’язків України з цивілізованими країнами;
• необхідність моральної підтримки учнівської молоді та зміцнення духовної сили української нації з допомогою надбань класичної й сучасної літератури світу;
• відсутність в умовах воєнного стану рецептивного контексту для вивчення творів російських і білоруських письменників у школах.

Серед тих, чию творчість більше не планували вивчати в українських школах, — Алєксандр Пушкін, Анна Ахматова, Антон Чехов, Алєксандр Блок, Алєксандр Ґрібоєдов, Іван Крилов, Констянтін Сімонов, Ніколай Нєкрасов, Міхаіл Лєрмонтов, Міхаіл Булґаков, Лев Толстой, Іван Тургенєв, Маріна Аромштам, Іван Бунін, Фьодор Достоєвський, Сєрґєй Єсенін, Боріс Пастернак, Владімір Маяковський, Маріна Цвєтаєва, Осип Мандельштам. Вирішили вилучити також «Алхіміка» Пауло Коельйо з переліку вибіркових творів.

До програми натомість мали додати твори О. Генрі, Анни Ґавальди, Ульфа Старка, Гаррієт Бічер-Стоу, Джона Бойна, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфґанґа фон Ґете, Генріха Гейне, Джейн Остін, Віктора Гюґо, Шарлотти Бронте, Джозефа Конрада, Альбера Камю, Маркуса Зузака, Ніла Ґейман та інших.

Іще одна важлива зміна, запропонована робочою групою, — перенести вивчення творчості українського і кримськотатарського письменників Миколи Гоголя й Таїра Халілова до навчальних програм з української літератури (до того їх вивчали у курсі зарубіжної літератури.)

Варто зазначити, що робоча група при МОН не відповідає за власне укладання шкільних програм. Її рішення є рекомендацією для авторів модельних програм.

До робочої групи увійшли зокрема літературознавиця, професорка НАУКМА Віра Агеєва та професор кафедри світової літератури з Київського університету ім. Б. Грінченка Юрій Ковбасенко та інші професори закладів вищої освіти, директори шкіл.

Однак у серпні тема програми зарубіжної літератури у школах знову стала актуальною: керівник Управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко повідомив, що у програмі залишаться російські письменники, творчість яких або вони самі тісно пов’язані з Україною. 

Миколу Гоголя й Таїра Халілова до української літератури вирішили не переносити.

Таке рішення викликало хвилю критики. Члени експертної комісії з зарубіжної літератури у відкритому листі до міністра освіти і науки Сергія Шкарлета навіть закликали МОН виключити всю російську літературу без винятків зі шкільної програми. 

Серед підписантів й Іван Андрусяк, Ірен Роздобудько, Зірка Мензатюк та інші.

Літературознавиця Віра Агеєва, яка увійшла до складу робочої групи, у своєму есеї для «Локальної історії» наголосила: «Світова література — це насамперед про цінності. Спільний простір об’єднує людей, які мають спільне культурне підґрунтя, витоки й джерела, які читали ті самі тексти й бачили ті самі славетні картини. Гомер і Вергілій, Шекспір і Сервантес, Джойс і Вулф, Еліот і Кафка допоможуть нам порозумітися під спільним європейським небом.  А от враженнями про “ільфапетрова” можна поділитися хіба з просунутими росіянами, та й то коли на кордоні золоте теля не визнають підозрілою контрабандою. То це наше рідне міністерство так пильно дбає про налагодження мостів з агресорами?».

Вона додала: «Чи читали Миколу Куліша ті, хто канонізує в шкільній програмі Булгакова? Чи можна поєднати на уроках літератури розповідь про Сандармох і цитати з Булгакова? Насправді усі ці пропозиції — породження заскорузлої колоніальної свідомості. От і Гоголя, який уже вивчався в курсі української літератури, знову пропонують чемно віддати русскому міру. Так чи так — йдеться ні про що інше, як про збереження імперського наративу й утвердження імперських цінностей. Під час війни з цією самою імперією».

Письменниця Оксана Забужко теж згодна з цією позицією: «От я просто навіч бачу за прагненням впхати дітям 20-х років XXI го ст. у шкільні програми Булгакова й Ільфа з Петровим — вилізлого з-за гаражів якогось Богом скривдженого райцентру “попаданця”: совєцкого інженєра 1970-х у витягнутих на колінах синіх спортивних штанях, який замолоду діставав вищеназваних авторів “по блату” (або “на макулатуру”). Сучасним дітям це нафталінове опудало вже навіть не дєдушка, а прадєдушка (!)».

У МОН рішення коментують так: «Письменники, які писали російською мовою, але творчість яких була тісно пов’язана з Україною… якщо вони народилися, довгий час жили в Україні або відображали у своїх творах українську тематику, їхня творчість буде залишатися у навчальних програмах».

Згодом міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю онлайн-медіа «Свідомі» заявив: «Константін Паустовський, який теж є російським автором, багато творів написав про Київ. Чи варто викреслювати його твори з навчальної програми? Той самий Міхаїл Булґаков, який у «Днях Турбіних» описував вулиці Києва зі своїм ставленням до історії — теж питання. Таке ж питання, як чи варто викреслювати з навчальної програми Вагнера, якого любив Адольф Гітлер, чи Фрідріх Ніцше, творами якого він користувався?». 

Він зазначив, що варто відмежовувати сучасних російських діячів культури, які підтримують росію, від «російської спадщини, якою користується весь світ».  Міністр культури вважає доцільним відмовлятися тільки від сучасників-апологетів російського вторгнення в Україну та російсько-української війни: «Якщо говоримо про сучасних російських авторів, різниці [між політичною позицією і творчістю] немає — вони представники режиму, який воює проти України. Вони принесли війну та є складовою путінського режиму. Вони, як і військові, несуть смерть і хаос. Якщо говоримо про авторів світової культурної спадщини, треба розглядати кожного окремо».

Тим часом окупаційна влада так званої «ЛНР» дивується, що в українських школах література росії вивчається як зарубіжна.

Наразі про нові зміни до програми зарубіжної літератури чи перегляд попереднього рішення невідомо.

Читайте також: Коли закінчиться російське вторгнення до української шкільної програми

 Російська як мова освітнього процесу

Процес дерусифікації торкнувся не лише шкільної програми (хай і не повністю), а також і викладання у школах як такого. Напередодні початку навчального року низка шкіл заявили, що відтепер навчання відбуватиметься лише державною мовою. 

У 2022-2023 році використання російської мови у школах заборонять у Миколаєві. За словами КМДА, у київських школах у новому навчальному році не вивчатимуть російську мову навіть факультативно, а предмети російською мовою не викладатимуть.

Зазначимо, відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робочою мовою діяльності організацій державної і комунальної форм власності є державна мова. Ця норма стосується також органів влади та закладів освіти.

Сумна диджиталізація

У своєму телеграм-каналі міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що секвестр бюджету залишив фінансування лише підручників для 5 класу для дітей із порушенням зору, тому решту підручників для п’ятикласників не надрукують. Із друком підручників з математики та української мови допоможе Рада Європи та ЮНІСЕФ, навчальні матеріали з інших предметів МОН виклало у вільний доступ в електронному форматі.

Видавництва «Ранок», «Генеза», «Оріон», «Грамота» та «Літера» ухвалили рішення про перерахунок частини коштів від продажу комерційного накладу підручників для школярів на рахунок МОН для пожертв в межах проєкту “United 24”. Чи отримали ці видавництва державне замовлення на друк підручників та яку кількість підручників учні 5-их класів зможуть отримати безкоштовно завдяки держзамовленню, невідомо.

Читомо надіслало запит до Міністерства освіти і науки, щоб отримати відповіді на ці запитання, але станом на 31.08 відповіді не отримало.

Уроки в укриттях та інші зміни

Що ж до формату освітнього процесу, то цього року навчання у школах Києва відбуватиметься за змішаними схемами — діти вчитимуться у 2-3 зміни, або тиждень через тиждень, або місяць через місяць. Це пов’язано з кількістю місць у бомбосховищах. Певна кількість шкіл проводитиме навчання виключно онлайн. Про це на брифінгу розповіли Валентин Мондриївський, заступник голови Київської міської державної адміністрації, та Олена Фіданян, директорка Департаменту освіти і науки КМДА.

Точні науки у школах столиці викладатимуть очно, бо з ними впоратися школярам дистанційно набагато важче. Також у пріоритеті очного навчання — першокласники та п’ятикласники, яким необхідно познайомитися з вчителем та перейти на програму Нової української школи.

Навчання в інших містах проходитиме у різних форматах, це залежить від рішення місцевої військової адміністрації (обласні та Київська міська військові адміністрації разом із засновниками закладів освіти забезпечують організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці, ідеться у відповіді президента Володимира Зеленського на петицію з проханням скасувати офлайн-навчання у 2022 році). 

Новий навчальний рік для 400 тисяч дітей в українських школах планують розпочати у більшості регіонів в офлайн-режимі. У постанові від 24 червня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив термін навчального року. Він розпочнеться 1 вересня 2022 року та триватиме до 30 червня 2023 року. Таким чином, термін навчального року збільшили на 1 місяць.

У разі повітряної тривоги освітній процес мають переривати й за можливості повністю або частково продовжувати його в укритті.

За дотриманням усіх правил безпеки у школах та дитячих садочках буде слідкувати спеціальна комісія.

Читайте також: Очищення бібліотек має синхронізуватися з оновленням шкільної програми – Віра Агеєва