Президентка PEN America: Якщо митці приймають суворі ідеологічні чи національні лакмусові папірці, то втрачають силу дивувати

Генеральна директорка PEN America Сюзанна Носсель заявила, що повний культурний бойкот росії не потрібен. Про це вона пише для The Wall Street Journal.

Носсель пише, що «напад путіна на Україну» поставив під сумнів позицію мистецтва та літератури як міжнародного спільного знаменника. 

«Імпульс стигматизувати й заперечувати все російське є зрозумілою реакцією на нахабну агресію, це жест солідарності з оточеними колегами. Але повний бойкот, що охоплює музику, театр, мистецтво, фільми та книги, а також їхніх творців, ризикує посилити авторитаризм і дегуманізацію, проти яких він має намір протестувати. Теорія говорить, що якщо змусити еліти страждати від ганьби та позбавлення [можливості говорити], це змінить стимули лідерів [тих держав]», — вважає вона.

Носсель зазначає, що аргументація культурного бойкоту випливає з аргументів для покарання правопорушників, а нав’язана культурна ізоляція має на меті підвищити ціну насильницьких правопорушень, щоб вони обтяжували повсякденне життя.

«Але культурному острацизму не вистачає жорсткого укусу фінансових санкцій або обмежень повітряного простору. Ніхто не вірить, що скасування виступів російського сопрано Анни Нетребко в Метрополітен-опера, відкладення російського виходу «Бетмена» чи приховування американських книжок з російських полиць захистять Київ від путіна», — вважає директорка PEN America.

Також вона розкритикувала заклики українських культурних діячів (і літературних організацій) бойкотувати та ігнорувати російські культурні надбання як елементи пропаганди: «Як би ми не співчували таким максималістичним вимогам, вони не враховують повною мірою етичну та практичну складність справи».

Носсель вважає, що  Захід не повинен «безтурботно займатися російською культурою під час війни, але це не означає, що ми не повинні займатися нею взагалі». Також вона зазначила, що, на її думку, наполягання на тому, що все мистецтво є політичним або політично однорідним, так само хибне, як і уявлення про те, що мистецтво можна повністю відірвати від політики. 

«Приписувати нігілістичну жорстокість пана путіна кожному російському режисеру, оперній діві чи автору заперечує сутність мистецтва та самої людської діяльності», — вважає вона.

Ноосель перелічила російських культурних діячів, які висловили протест проти війни: оперний співака Вадим Челдієв, історик Юрій Дмітрієв, музиканти Томас Сандерлінг та Васіль Петренко. Вона зазначила, що звинувачення всіх російських діячів може підживити ксенофобію на Заході, а  «прохання до митців відректися від війни путіна може поставити під загрозу їхню безпеку».

Також Носсель зазначила, що, на її думку, якщо куратори чи книготорговці приймають суворі ідеологічні чи національні лакмусові папірці, вони втрачають силу дивувати, кидати виклик і змінювати світ.

«Література — і особливо перекладні твори — можуть дати читачам можливість поселитися у світах своїх заклятих геополітичних ворогів, відкриваючи емпатію як протиотруту від презирства. Культурні діалоги з незалежними росіянами мають важливе значення для висвітлення нинішньої кризи та визначення шляхів її подолання», — вважає Носсель.

На її думку, мистецькі заклади найкраще можуть допомогти українцям, позиціонуючи себе не як оплот проти російської культури, а як укріплення української. 

«Допомагаючи та приймаючи українських митців, перекладаючи твори та зберігаючи скарби, західні інституції можуть підтримати боротьбу України за виживання», — підсумувала директорка PEN America.

Нагадаємо, президент українського PEN-клубу Андрій Курков заявив, що поки триває війна, дискусій між українськими та російськими письменниками не буде.

Підтримку Україні висловили Міжнародний PEN, Польський PEN, Норвезький PEN, Румунський PEN, Французький PEN, Білоруський PEN та Грузинський PEN.

Чільне фото: Politico