Втрати книговидання й обгорілі книжки: у Франкфурті відкрили український стенд

7 жовтня у перший день Франкфуртської книжкової виставки відкрили національний стенд України. Цьогоріч його присвятили втратам українського книговидання через російські атаки. 

Головну промову виголосив правозахисник і журналіст Максим Буткевич. Модерували відкриття Олена Одинока та Марія Шубчик.

Загалом у відкритті взяли участь заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк, директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос, керівний посадовець відомства Уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа Конрад Шмідт-Вертерн, керівниця департаменту культури МЗС Німеччини Крістіна Байнгоф, генеральна секретарка Goethe-Institut Ґітте Чох, віцепрезидент Федерального центру політичної освіти Німеччини Фолькер Ульріх та директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець. 

Що сказала заступниця міністерки культури 

Богдана Лаюк під час промови нагадала, що лише цього літа через російські удари по складах, видавництвах і друкарнях Україна втратила щонайменше 13 мільйонів книжок. За її словами, ця цифра неминуче позначиться на галузі:

«Це досить багато. І це означає, що будуть дуже прямі наслідки. Ми всі тут, у Франкфурті, знаємо, що наслідки в літературі й книжковій галузі настають не швидко. Тож деякі з них ми побачимо за рік, або за два, або навіть за п’ять. Зараз я думаю про нові голоси й різноманіття. Бо ми розуміємо: коли у видавничій галузі чогось бракує, коли нам бракує ресурсів, найвразливішими стають нові голоси, дебюти й малі видавництва».

Лаюк закликала долучитися до збору на підтримку малих українських видавництв, які випускають до 20 книжок на рік. Мінкульт, KSE Foundation, Український інститут книги та Книжковий Арсенал оголосили його у вересні. Мета — зібрати 500 тисяч доларів, а кошти розподілять через відкриті конкурси. 

«Ми розуміємо, що дехто з них утратив усе. І якщо вони втратять ще хоча б один наклад, їм буде важко продовжувати», — пояснила вона.

Заступниця міністерки також привітала Чехію, почесну гостю цьогорічної виставки, і згадала слова чеської письменниці Радки Денемаркової, сказані на церемонії відкриття:

«Я слухала промови авторів і думала про слова Радки Денемаркової, яка сказала нам, що літературу й політику не можна розділити, і про те, як читання впливає на наші демократії в Європі, але й у всьому світі — саме зараз. (…) Я заохочую всіх вас читати у ваших спільнотах, читати у ваших родинах, говорити про книжки у ваших суспільствах, бо це впливає на більші організми, впливає на країни, впливає на континенти й на весь світ. Я вірю в силу читання і вірю в силу демократії».

Промови організаторів виставки та німецьких партнерів 

Один із німецьких спікерів, виступаючи від імені Франкфуртського ярмарку та Біржового об’єднання німецької книготоргівлі, нагадав, що, за його підрахунком, відкриття стенда припало на 1688-й день повномасштабної війни, а це довше, ніж тривала Перша світова. 

«Перше, що забороняють, — це книжки. Чому? Бо книжку можна читати зовсім самому, для себе. Бо в книжках можна набути досвіду, можна думати, вчитися емпатії. Коли читаєш книжку, за тобою не можна стежити», — сказав він.

Він провів паралель із німецькою історією: «Що книжки спалюють, хто знає це краще за нас, німців? Але те, що книжки ще й систематично обстрілюють ракетами, обстрілюють бібліотеки, знищують фонди, а прагнення України до власної ідентичності, власної літератури систематично руйнують, — це нове. Це вимір, який багато що ламає». 

«Я відчуваю велику повагу до стійкості, яку демонструють творчі люди, видавці й книгарі в Україні, щоб протистояти цьому», — додав спікер. Він запевнив, що Франкфуртський книжковий ярмарок і Біржове об’єднання роблять усе можливе, щоб підтримати українських колег. 

Директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос наголосив, що важливо читати разом з Україною, і зазначив, що останні роки ярмарок працював над цим спільно з українськими партнерами. 

Про знищені наклади він сказав: «Усе зникло. І ми маємо подбати, щоб ці книжки з’явилися знову. Ми маємо дати можливість авторам, ми маємо дати працювати перекладачам. Ми маємо ініціювати продаж ліцензій, щоб ці книжки стали видимими у світі».

Боос додав, що література важлива і ярмарок бореться за Україну книжками. Найважливіше, на його думку, показати світові людей, які стоять за українськими книжками, і довести їхні тексти до перекладу.

Представник німецького відомства з питань культури та медіа Конрад Шмідт-Вертерн розповів, що на стенді йому дякували за допомогу, хоч, на його думку, все мало б бути навпаки:

«Це ми маємо дякувати вам. Ми маємо дякувати вам за те, що ви все це створили в найскладніших умовах. Лише цю презентацію, як ви мені розповіли, зробили за останні 24 години, бо у вас її не могли підготувати — не було електроенергії, тож її довелося робити тут».

Шмідт-Вертерн також представив німецький переклад поетичної збірки Ярини Чорногуз «dasein: оборона присутності», яка потрапила до короткого списку німецької премії Hotlist-2026:

«Ця жінка, 1995 року народження, пішла на війну, пережила все, побувала в усіх місцях, які ми знаємо з новин, і тепер є фахівчинею з протидії дронам у цій війні. День у день. А ввечері вона сідає й пише поезію. Навіщо? Щоб не збожеволіти від цієї війни. І ця поезія, яку я щиро раджу всім вам, не схожа на більшість того, що ми можемо прочитати. Вона філософська, вона поетична, вона жорстока — така жорстока, якою є війна».

Що представляють на стенді 

Національний стенд організував Український інститут книги. Він розташований у павільйоні 3.1 (C13) і займає 208 м². Оренду площі оплатили німецькі партнери. На стенді працює майже 50 українських учасників, а за п’ять днів тут відбудеться майже 40 заходів за участі українських та іноземних спікерів, розповіла координаторка стенда від УІК Олена Одинока. За її словами, роль України на виставці за кілька років суттєво змінилася:

«Ще 5 років тому ходила рядами ярмарку з листівками Translate Ukraine і запрошувала іноземних видавців перекладати українську літературу, а зараз учасники програми вже приходять до нас зі звітними примірниками і питають про наступний опен-кол, а хтось вже й без підтримки програми видає переклади української літератури».

На стенді представлені нові видання українських видавців, а також українські книжки й журнали німецькою та англійською, які можна придбати на місці. Окремою експозицією показують колекцію Book Arsenal Best Book Design 2025. Візуальну айдентику стенда розробили «Культурні сили». Вони ж представляють книжки письменників-військових, а цього року до них долучився Третій армійський корпус. 

Програму національного стенда спільно формують Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Український інститут, Мистецький арсенал та Федеральний центр політичної освіти Німеччини. Участь України в ярмарку підтримали Міністерство культури, МЗС України, Посольство України в Німеччині, Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні та Координаційний центр українців у Франкфурті. 

Обгорілі книжки «Ранку» 

Також на стенді показали інсталяцію Born/Burn Alive мисткині Валентини Веремко. Її основою стали 22 книжки, які обгоріли під час російського удару по логістичному центру «Ранку» в Харкові 1 серпня 2026 року. Тоді знищили близько 8 млн примірників, зокрема понад 620 тисяч шкільних підручників. 

Обпалені книжки склали у вежу під скляною вітриною. На склі червоним нанесли шкалу з 12 дат: від 1626 року, коли вперше палили українські книжки, до 2026-го. Ще дві риски над останньою датою мисткиня навмисно залишила порожніми. 

Назва інсталяції змінює одну літеру: Born Alive («народжені живими») перетворюється на Burn Alive («спалені живцем»). Ідею привезти інсталяцію запропонували у вересні через Посольство України в Німеччині, і команда встигла втілити її за кілька тижнів. 

«Ці книги мали потрапити до рук читачів: школярів, студентів, усіх, хто відкриває сторінку, щоб дізнатися щось нове. Натомість вони пройшли крізь вогонь. Дивлячись на цю інсталяцію, я бачу, як чотири століття історії вміщаються в одну скляну вітрину», — зазначив генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов. 

Інші українські учасники 

Видавництво «Лабораторія» привезло на ярмарок спеціальні англомовні видання своїх книжок в оригінальному українському дизайні, щоб іноземні видавці могли побачити, як ці книжки виглядатимуть на полицях за кордоном. Також видавництво представило каталог прав Rights Catalogue 2026 із сучасними українськими авторами. Засновник «Лабораторії» Антон Мартинов пояснив, чому це важливо:

«Ми десятиліттями приїжджали на Франкфурт передусім купувати права: шукати світові бестселери, домовлятися з агентами, привозити найкращі книжки українському читачеві. Зараз маємо навчитися робити рух у протилежний бік — продавати українські книжки світові».

Видавництво «Основи» залишило свій окремий стенд на Франкфуртській книжковій виставці майже порожнім, щоб показати наслідки російської атаки, яка знищила 40% книжкового запасу видавництва. Стенд «Основи» отримали завдяки спеціальній відзнаці Франкфуртської книжкової виставки в межах Премії Читомо. 

Також окремий стенд H120 у павільйоні 3.0 представляє Мистецький арсенал. Його присвятили концепції «Нести свою свободу» (Bear Your Freedom), фокусній темі XIV Книжкового Арсеналу, яку курував Максим Буткевич. Там уперше презентують каталог персональної виставки художниці Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов», повідомили в Мистецькому арсеналі. Серед учасників подій на стенді — Максим Буткевич, письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, американська історикиня Марсі Шор, польський поет і есеїст Кшиштоф Чижевський.

«Для нас це важлива платформа, яка дозволяє доносити український голос до величезної кількості людей: відвідувачів, професіоналів-книгарів, письменників, дипломатів, політиків і журналістів», — зазначила генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.

Уп’яте на ярмарку триває спеціальна програма Франкфуртського книжкового ярмарку для видавців з України та сусідніх країн, яка цьогоріч уперше отримала власну назву — VOLIA Program. Вона допомагає видавцям, редакторам, менеджерам з прав і літературним агентам навчатися й налагоджувати контакти з міжнародними колегами. 

Програму організовують разом із Книжковим Арсеналом і Goethe-Institut в Україні за підтримки МЗС Німеччини, а цього року до неї вперше долучилися фахівці з Естонії, Литви та Латвії. 

Нагадаємо, у вересні 2026 року стало відомо, що Україна може стати почесною гостею Франкфуртської книжкової виставки вже у 2030 році. Перед цим Читомо розповідало, що Україна повезе на книжковий Франкфурт-2026. 

Читайте також: Міністра культури Чехії освистали, але солідарні з Україною — як відкрилася Франкфуртська книжкова виставка-2026

Фото: Олена Одинока / фб, Ранок, Віктор Круглов / фб