Книжкові перемоги України у світі 2020-го: премії, рейтинги й ще більше Шевченків

Незважаючи на COVID, карантинні обмеження, скасування найбільших міжнародних книжкових виставок та ярмарків українським авторам й ілюстраторам все ж вдавалося цього року виборювати книжкові премії, відзнаки, потрапляти у рейтинги та номінації. Додалося й перемог на полі українізації неймінгу столиці України. Десь за кордоном вдалося відкрити українську книгарню, а десь додався ще один пам’ятник Шевченку.

Проза

Номінації та шортлист польського Angelus-а

Уже традиційно кілька український авторів номінують на польську літературну премію Angelus. Цього року на неї претендували аж вісім наших письменників: Таня Малярчук, Наталка Сняданко, Сергій Жадан, Артем Чех, Юрій Андрухович, Марія Матіос, Олег Поляков та Олег Сенцов.

З них до довгого списку премії потрапили троє: Наталка Сняданко, Таня Малярчук та Сергій Жадан.

А Таня Малярчук із книжкою Zapomnienie (Wydawnictwo Warstwy, 2019) та Сергій Жадан з романом Internat (Czarne, 2019) навіть стали фіналістами цьогорічного Анґелуса.

Шортлист премії Капусцінського за репортажистику

Водночас польський переклад збірки есеїв Артема Чеха «Точка нуль» відібрали до короткого списку премії ім. Ришарда Капусцінського – нагороди, якою відзначають книжки репортажів, що порушують важливі сучасні проблеми, спонукають задуматися та поглибити знання про світ інших культур.

Премія Вінценза за популяризацію культури Центральної та Східної Європи

Режисера та письменника Олега Сенцова ж відзначили польською премією імені Станіслава Вінценза, яку присуджують за видатні досягнення у популяризації культури Центральної та Східної Європи.

«Цьогорічний лауреат Олег Сенцов поєднує мистецьку діяльність із відданістю боротьбі за свободу та основні права людини, особливо права переслідуваних та репресованих.

Це не тільки сильний голос незалежної України, протидія незаконній анексії Криму, але це також мужність відданого митця та важливий універсальний голос мистецтва, який демонструє свободу слова, незалежність та ідентичність нашого регіону», – заявив очільник Краківської міської ради і голова капітули премії Домінік Яшковець.

Німецька Міжнародна літературна премія

Письменниця та фотохудожниця Євгенія Бєлорусець стала однією із цьогорічних лавреаток німецької Міжнародної літературної премії (Internationaler Literaturpreis), яку щороку вручають за вперше перекладені німецькою мовою книжки. Нагороду вона отримала за твір «Щасливі падіння».

У фокусі текстів цієї книжки – історії жінок, що вважають себе свідками власного життя і «великої історії», що змусила їх змінити біографію, прочитання дійсності, місце проживання. Сюжетні лінії розгортаються навколо травматичних подій в Україні, вплив яких віднаходимо у фрагментах розмов, життєвих досвідах та повсякденних ситуаціях.

Список найочікуваніших новинок від The New York Times

А книжка перекладних оповідань Оксани Забужко Your Ad Could Go Here потрапила до переліку найочікуваніших літературних новинок 2020-го року за версією The New York Times. Загалом до списку увійшли 77 книжок від авторів зі всіх куточків світу.

Збірка Your Ad Could Go Here згодом вийшла у видавництві Amazon Crossing. Над перекладом текстів працювали: Галина Гринь, Аскольд Мельничук, Ніна Мюррей, Марко Царинник та Марта Горбан.

Поезія

Лонглист польської Міжнародної премії Шимборської

Чотири книжки українських поетів увійшли до довгого списку польської Міжнародної премії Віслави Шимборської, яку присуджують за поетичні книжки, що вийшли в Польщі впродовж року: як польських авторів, так і переклади.

До лонглиста, зокрема, потрапили: «Свято після сварки» Василя Лозинського  (переклад Богдана Задури, Państwowy Instytut Wydawniczy, 2019), дві книжки Василя Слапчука: «Вечірнє сонце» (переклад Богдана Задури, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2019) та «Крапка посередині» (переклад Богдана Задури, Galeria Literacka, 2019), а також «Вільна людина ще не народилася» Юрія Завадського  (переклад Марціна Ґашковського, Wydawnictwo Forma, 2019).

Премія польського журналу Literatura na Świecie

А польський переклад віршів Юлії Стахівської, який здійснила Анета Камінська, відзначили премією Literatura na Świecie. Збірка Wszystkie możliwe rzeczy («Усі можливі речі») вийшла 2019 року у Wojewódzka Biblioteka Publicznej i Centrum Animacji Kultury w Poznaniu.

Премія була заснована у 1972 році однойменним польським журналом. Щороку лауреатів нагороджують у семи категоріях: «Проза», «Поезія», «Видавнича ініціатива», «Літературознавство, Перекладознавство та Компаративістика» «Нове обличчя», Премія Mamut, Премія імені Анджея Сімека.

Австрійська поетична премія

Водночас багаторічна авторка Читомо, перекладачка Ганна Гнедкова отримала австрійську премію Exil-Literaturpreis für Lyrik – за перший в житті художній текст, написаний, до того ж, німецькою мовою.

«Нехай мене звуть Ґ.» – цикл із восьми поезій, де авторка порушує, зокрема, питання мовної, національної, особистісної ідентичності. Тексти будуть опубліковані в антології «Edition exil» із розлогим інтерв’ю та біобібліографією Ганни.

Дитячі книжки

Номінація на премію Астрід Ліндґрен

Серед авторів дитячих книжок, Катерина Штанко та Леся Воронина знову були номіновані на премію Астрід Ліндґрен. Це сталося вже вдруге.

Шведську премію за досягнення в літературі для дітей та юнацтва заснував шведський уряд з метою посилити інтерес до дитячої літератури у світі і зробити її доступнішою для дітей. Лауреатами премії можуть стати письменники, ілюстратори, диктори чи організації з усього світу, незалежно від мови чи національності. Їхні твори повинні мати високий художній рівень та відповідати гуманістичним ідеалам і цінностям, що їх демонструє творчість Астрід Ліндґрен.

Усього на The Astrid Lindgren Memorial Award (ALMA) 2021 номінували 263 кандидати із 69 країн світу. Переможця оголосять 13 квітня 2021 року.

Почесний список Міжнародної ради з дитячої та підліткової книги IBBY

Ще трьох українців Міжнародна рада з дитячої та підліткової книги (International Board on Books for Young People – IBBY) включила до свого почесного списку.

Зокрема, до нього потрапили: письменник Сашко Дерманський — за книжку «Мері» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018), ілюстраторка Ольга Кузнєцова — «Пір’їнка птаха-мрії» (Авіаз, 2017) та перекладачка Наталя Іваничук — «Антон та інші нещастя» (Видавництво Старого Лева, 2018).

Каталог книжкових рекомендацій в галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки»

Уже традиційно до престижного щорічного каталогу книжкових рекомендацій в галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки» (White Ravens) потрапили українські книжки. Цього року це були «Сапієнси» Володимира Аренєва (ілюстрації Ліни Квітки, «Ранок») та «Піратський маршрут» Галини Малик (ілюстрації Грасі Олійко, Видавництво Старого Лева).

Всього до цьогорічного каталогу обрали 200 книжок 36 мовами із 56 країн світу. Міжнародна молодіжна бібліотека в Мюнхені (International Youth Library) відзначила їх за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо.

Через пандемію друкована версія каталогу «Білі круки» цього року не була представлена на Франкфуртському книжковому ярмарку. Натомість каталог можна завантажити в електронному форматі.

Включення до списку учасників фестивалю «Білі круки» 2021

Водночас Таню Малярчук оголосили однією із 12 учасників фестивалю дитячої літератури «Білі круки».

Подія мала відбутися 12-16 липня цього року, проте її перенесли на 11-15 липня 2021 року.

Фестиваль проходить завдяки підтримці міністра науки та мистецтва Баварії, та отримав назву від Міжнародної бібліотеки дитячої та юнацької літератури, яка спеціалізується на систематизації інноваційних та найцікавіших дитячих та підліткових видань зі всього світу, а також випускає щорічний каталог «Білі Круки», до якого обирають найкращі книжки.

Каталог рекомендацій від Шведської ради мистецтв

Книжка «Найкращі дні в році» письменниці Оксани Лущевської та ілюстраторки Тані Горюшиної увійшла до каталогу рекомендацій від Swedish Art Council (Kulturrådet). Усього до переліку потрапили близько 120 дитячих книжок.

Каталог дитячих та підліткових книжок створюють уже понад 20 років. Тут представлені книжки, що вийшли минулого року на території Швеції. Відбір здійснює рада у складі експертів з дитячої та підліткової літератури.

Ілюстрація та дизайн

Європейський конкурс у галузі комунікаційного дизайну European Design Awards

Цього року творча майстерня «Аґрафка» отримала нагороду на одному з головних щорічних європейських конкурсів у галузі комунікаційного дизайну European Design Awards.

Українці вибороли нагороду вперше за останні дев’ять років. І вперше загалом, за історію конкурсу, українським дизайнерам вручили золото у номінації «Книга і видавнича ілюстрація». Відзнаку Романа Романишин та Андрій Лесів отримали за дизайн поетичної книжки Мар’яни Савки «Оптика Бога».

Журі ED-Awards складається з 11 представників провідних європейських медіа з комунікаційного дизайну. Воно оцінює роботи за трьома головними критеріями: якість дизайну, креативність і відповідність твору визначеним цілям його створення. При оцінці дизайну беруться до уваги усі елементи проєкту: ілюстрації, типографіка, макет, якість поліграфії і те, як загалом усі ці елементи співіснують й наскільки вони працюють для загальної ідеї та концепції.

Шортлист премії для ілюстраторі World Illustration Awards

Дві українські ілюстраторки потрапили до короткого списку престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2020.

Марія Кінович стала фіналісткою у категорії «Книжкові обкладинки». Вона оформила українське видання книжки «Атлас, описаний небом» Горана Петровича, яке вийшло у «Коморі».

Водночас Таню Якунову включили до шортлиста у категорії «Дизайн продукту та упакування» – за серію ілюстрацій «Be Green» для компанії Green Network Energy.

Виставка української сучасної ілюстрації в Сеулі

Великим досягненням також стала ціла виставка української сучасної ілюстрації, що пройшла в Національній бібліотеці для дітей та юнацтва Кореї в Сеулі. Куратором Ukrainian Illustration Garden став клуб ілюстраторів Pictoric.

В експозиції були представлені: проєкт Yellow&Blue, медійна версія серії постерів «Діячі України», виставка української книжкової ілюстрації та анімаційний серіал «Хоробрі зайці».

Учасниками виставки книжкової ілюстрації стали: Юлія Твєрітіна, Анна Андреєва, Женя Полосіна, Сергій Майдуков, Анна Сарвіра, Олена Старанчук, Ілля Угнівенко, Поліна Дорошенко, Олег Грищенко, Тетяна Загачевська, Романа Рубан, Софія Рунова, Ольга Штонда, Андрій Гетманчук, Грася Олійко, Велерій Тихонюк, Іван Дудченко, Олег Щерба, Віра Білостоцька, Анна Іваненко, Олена Тихонюк, Ольга Гордієнко.

Мова

Нові здобутки кампанії Kyiv not Kiev

Чергових перемог здобула кампанія із перейменування англомовної назви української столиці. Зокрема, в англомовній Вікіпедії Kiev нарешті змінили на Kyiv. 

Ще в липні цього року адміністратор української Вікіпедії Антон Процюк пояснював Читомо, що спільнота англійської Вікіпедії спирається на той факт, що поки що більшість авторитетних джерел англійською мовою вживають саме такий варіант.

Проте згодом статтю про Київ в англійській Вікіпедії нарешті перейменували. Це сталося після 13 років обговорень, що зафіксовані в енциклопедії.

Змінив написання назви столиці України з Kiev на Kyiv і Facebook.

Відтепер адреси та місця, в яких згадують українську столицю, будуть використовувати коректну транслітерацію з української, а не російської мови. Те саме з чек-інами (відмітками відвідання місць). Користувачі будуть бачити першою пропозицією саме Kyiv, навіть у випадку пошуку неіснуючого Kiev.

Рейтинг ТОП 100 найпоширеніших мов від WordTips

Загалом же українська мова, у рейтингу ТОП 100 найпоширеніших мов від WordTips, зайняла 44-ту сходинку. Інфографіка була публікована на ресурсі Visual Capitalist.

Візуалізація ілюструвала 100 найбільш розмовних мов у світі, кількість носіїв для кожної мови та дерево їнього походження, яке розгалужується на окремі мови. Дані походили з 22-го видання Ethnologue, бази даних, що охоплює більшість населення світу, де детально описано приблизно 1111 живих мов.

За їхньою інформацією, українською мовою розмовляє 33 млн 82 тис. 790 людей.

Інше

Українська книгарня-кав’ярня у Кракові

У центрі Кракова представники української громади відкрили кав’ярню, де можна придбати українські книжки.

Українська кав’ярня-книгарня під назвою «Nić» («Нитка») розташована в кам’яниці «Цеху кравців Кракова», що на вулиці Славковській (Sławkowska 28).

Проєкт працює як соціальне підприємство при фонді «Активна інтеграція». В команді фонду – український еколог та культуролог Микола Ганюшкін, польський філософ-культуролог Якуб Матушевський та режисерка, директорка Міжнародного фестивалю українського театру «Схід-Захід» Надія Мороз-Ольшанська.

Пам’ятник Шевченкові у Сербії

У Сербії ж, попри проросійський спротив, нарешті встановили памʼятник Тарасові Шевченку.

Бюст поета як дарунок міста Львова з’явився у Новому Саді, головному місті сербського автономного краю Воєводина. Пам’ятник розташований неподалік університетського кварталу, біля алеї, що носить імʼя сербського поета Мирослава Антича.

На постаменті українською й сербською мовами викарбовані слова Шевченка з поеми «Єретик»: «Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця», а внизу – «Від громади Львова громаді Нового Саду».

Львів і Новий Сад уклали угоду про співробітництво у сферах господарства, культури й спорту ще 1999 року. Українська сторона згодом виявила готовність сприяти побудові памʼятника Шевченкові. Попри заяви про готовність розширювати співпрацю, влада сербського міста постійно відкладала ініціативу.

2017 року одна із сербських партій навіть організувала проти памʼятника підписання петиції з твердженням, що український поет розповсюджував ненависть до Росії й російського народу. Проте 2018-го, під час візиту до Сербії тодішній президент України Петро Порошенко знову обговорив з главою Сербії Александром Вучичем майбутнє памʼятника. Тоді було досягнуто домовленості, що монумент буде споруджений найближчим часом, без уточнення дати. Міська рада з питань культури дала згоду на побудову памʼятника на березі Дунаю.

Нагадаємо також про іноземні нагороди українців 2019 року.