Книжковий 2023: Пів року без російських книжок, з новими книгарнями та в пошуках кадрів

На міжнародних подіях і у приватному спілкуванні, на Франкфуртському книжковому ярмарку та на зустрічах з партнерами в українських видавців запитують приблизно одне: як ви продовжуєте працювати під час війни? Відкриття десятків книгарень, поява нових фестивалів, тисячі нових книжок, безпрецедентний сервіс у прагненні повернути читачів – це історії стійкості чи відчаю? З чим зіштовхнулася книжкова галузь за цей рік, і як можна показувати результат за умов усвідомленої «Крихкості існування»? Підбиваємо підсумки книжкового року, і намагаємося пояснити феномен укрїнського книжкового ринку 2023, що має увійти в історію світової видавничої справи своєю стійкістю, стрімким розвитком та почасти – парадоксальністю.

Тема Крихкості – лейтмотив участі України у Франкфуртському книжковому ярмарку. Ця публікація є частиною проєкту Fragility of Creators, що реалізовується Гете-Інститутом в Україні за підтримки Німецького міністерства культури і медіа.

З одного боку, видавці відчайдушно намагаються повернутися до показників бодай 2021 року, і в декого навіть вдається. Книжковий ринок набуває здоровіших і цивілізованіших ознак, чомусь саме зараз, на тлі війни. Саме зараз витрати та інвестиції у власний розвиток, відновлення чи у конкурентну боротьбу за читачів відчуваються як ніколи суттєвими. Відновили проведення основні літературні фестивалі і з’явилися нові – дарма, що повітряні тривоги розривають небо. Відкрилися близько 50 (!) нових книгарень, а на їхнє відкриття збираються натовпи читачів. У галузі з’явилися нові літературні, книжкові та фахові премії – і їхня вага зростає.

З іншого боку, ціна, яку ми щоденно платимо за можливість існувати, писати і видавати не може зрівнятися з жодним результатом і жодним показником. І водночас ціна цих щоденних втрат не дозволяє ступити ані кроку назад, і змушує працювати більше, активніше і ефективніше. Що з цього виходить?

Події року

Прощавай, російська книго. Підписання Закону 2309-ІХ нарешті заблокував імпорт книжок з росії та білорусі і звільнив місце для українських книжок на книжкових полицях. «На жаль, російська книжка ще повністю не зникла з ринку, але ця історія згуртувала всіх видавців і продемонструвала, що за два роки великої війни сфера повністю змінилася», – зазначають у Vivat.

Революція, з якої скористалися не всі (поки). Серед знакових подій року лише дехто з видавців зазначив революційну появу сервісів, що використовують «штучний інтелект». Попри те, що усі світові фахові події присвятили окремі частини своїх програм ШІ, не схоже, щоб українські видавці надали великого значення такому інструменту. Проте, багато хто все ж почав використовувати нові можливості: видавництво «Ранок», що видало першу українську книжку, згенеровану ШІ, «Хочу на Марс». Інші видавці експериментують в основному для створення обкладинок. 

Прощавай, спрощена системо оподаткування. Уряд звершив рік схваленням «Національної стратегії доходів», що визначає зміни в оподаткуванні та діяльності представників креативних індустрій, як і кожного українця, – до 2030 року. Як ця подія вплине на книжковий бізнес і креативні індустрії, побачимо вже наступного року.

Досягнення року: «Вистояли!» і відкрили півсотні нових книгарень

Досягненням другого року повномасштабної війни з росією українські видавці здебільшого називають можливість продовжувати роботу, і це – найперше, досягнення Збройних сил України.

Інфраструктурні зміни. Здається, що в прагненні до «відбудови» в часи цієї війни, українське книговидання якимись титанічними зусиллями почало відновлювати книжкову інфраструктуру, що розсипалася ще в дев’яностих. Або ж пояснення тут простіше, і в умовах виживання український книжковий бізнес намагається масштабуватися, змінювати стратегії у бік «стійкості» – передбачати максимальну кількість можливостей для того, щоб вистояти за будь-яких сценаріїв.

Консолідація зусиль. Інше, і досить видиме досягнення: майже кожне видавництво, книжкова мережа, чи незалежна книгарня віднайшли свою справжню місію: деколонізувати, надати голосу українським авторам, зробити українську літературу видимою. І якщо ще 2018 року з понад 100 опитаних видавництв в межах дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018 більшість не могли сформулювати своєї місії. І хоча ми не проводили повторного дослідження, з комунікації видавців стає очевидно, що дедалі більше з них не просто розібралися зі своєю місією, але й намагаються докластися своїми виданнями до візії України. 

Відкриття нових мережевих книгарень. Книгарня «Є» у 2023 році відкрили 22 нові книгарні, відтак має уже 56 книгарень у 19 регіонах, що утвердило її статус як найбільшої книжкової мережі в Україні. Як зазначають у Книгарні «Є»,  цей рік став рекордним за всі 16 років існування компанії. Раніше першість серед книжкових мереж посідав КСД, що з початку вторгнення 2014 року втратив свої книгарні в Криму, Донеччині і Луганщині, і з понад 70 книгарень, нині мають 46, відкривши чи відновивши (як у Херсоні) вісім книгарень. 

Мережа «Книголенд» також зросла, зокрема відкривши, за словами Віктора Круглова, найбільшу книгарню України, у Харкові, і нині має 34 книгарні. Видавництва, що раніше менше зосереджувалися на B2C продажах в офлайні, попри війну, дедалі активніше розвивають власні книжкові мережі. Так Vivat вдвічі збільшили кількість книгарень – до семи, а Видавництво Старого Лева зросли на три книгарні-кав’ярні (нині мають 8).

«Пряма комунікація з людьми – це ключ до розуміння їхніх інтересів, болей, вподобань тощо. Отримуючи від них зворотній зв’язок, ми розвиваємося і підвищуємо якість своїх послуг», – кажуть у Vivat.

«Книгарні розширюють ринок, а не просто його перерозподіляють, залучаючи все більше людей до читання», – додає Віктор Круглов.

 

Проте зростання показують не лише «великі бренди». Книгарня «Сенс», що відкрилася у 2022 році, оголосила про відкриття наступного «Сенсу» на Хрещатику. «Книжковий Лев» відкрив «Плекай», а жодна із запущених у 2022 році інді-книгарень не закрилася. Натомість бачимо відкриття нових і нових незалежних книгарень: Фундамент, book.ua, RID, Readeat, Сковорода, Місто, Readellion, кінокнигарня Жовтень та інші. Щоправда, бум незалежних книгарень – поки що історія в основному столична, от відкриття книгарень поза містами-мільйонниками в основному відбувається силами мереж. Як зазначають у Книгарні Є, частка читачів з менших міст і містечок зростає – проте чи це причина, чи результат відкриття їхніх книгарень в Калуші, Мукачеві та Білій Церкві, не пояснюють. Натомість книгарня Yakaboo, що є передусім онлайновою платформою і має лише одну фізичну книгарню, зростання інтересу в цьому сегменті не відзначає. 

І хоча бум книгарень став помітним явищем, цей тренд сповільнений відсутністю бюджетних коштів на субсидії для українських книгарень. Хоча відповідний закон уже був підписаний президентом. 

До речі, як саме відображається відкриття книгарень на продажах видавців, поки що залишається таємницею.

«Ми радіємо відкриттю кожної нової книгарні — від великої у центрі столиці до маленьких у містечках, – каже Антон Мартинов. – Але, як показують цифри, ця тенденція не дуже вплинула на наші продажі».

 

Поява нових видавництв. За даними УІК це ж дані Держкомтелерадіо, за цей рік 270 компаній зареєструвалися як видавці (щоправда, Юрій Марченко з Українського інституту книги пояснює, що насправді їх 19). «Ще одну сторінку», Velorum, Projector Publishing, Kitap Qalesi, Прометей, Видавництво 333, Гравітація. До речі, у 2022 році таких появ було 180.

Повернення офлайн-подій і поява нових ярмарків. Цьогорічний «Книжковий Арсенал», проведений нехай і в обмеженому форматі, але дав поштовх до відновлення роботи й інших великих книжкових подій. За останні півроку відбулися декілька десятків фестивалів і ярмарків, а окрім того – з’явилися нові, зокрема Kyiv Book Fest, який за три дні відвідали 25 тисяч людей, та Kyiv Book Weekend. 

«Проведення Книжкового Арсеналу показало, що читачі є, вони продовжують цікавитись книжками не менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Те, що фестиваль відбувся, розблокувало проведення інших подій, – каже Олексій Ерінчак, засновник книгарні «Сенс». – «А ось КиївБукФест зі своїми профільними галузевими подіями став хорошим майданчиком для відвертого спілкування між учасниками книжкового ринку».

Збільшення аудиторій і ваги книжкових блогерів. А ще – зростання медійної представленості української літератури у все більшій кількості медіа, блогів, та навіть стендапів. Видавці стають у чергу до найефективніших із них. Про ефективність у цифрах пише Поліна Мойко, авторка ютуб-каналу «Хочу гратися — перехочеш»: після її згадки одного з видавництв, у ньому купили книжок на 300 тисяч гривень за її промокодом. Медіа ж, навпаки, заявляють про фінансові складнощі, як наприклад, LiRoom, Тиктор медіа припинили оновлювати сайт через внутрішнє непорозуміння у команді. Натомість Настасія Євдокимова та засновник книгарні «Сенс» Олексій Ерінчак запустили нове медіа, Сенсор.

Виклик року: «Конкуренція вийшла на небачені рівні»

Непередбачуваність. Війна не сприяє стабільності. «Кожен день — новий виклик, важко визначити «найбільший». От зараз новий виклик – знайти звʼязок на Київстарі», — каже Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія».

Брак людей. Це стосується як кадрового голоду, так і виїзду читачів за кордон. Проте щоб втримати інтерес читачів, повернути їх думками додому через книжку, видавці намагаються запропонувати максимально зручні сервіси, акції, події, як зрештою, і привабити фахівців відповідного профілю. 

Конкуренція в усьому. Найняти персонал для книгарень та видавництв, стати в чергу до перекладача, вчасно видати книжку, маючи черги в друкарнях, і навіть отримати права на рукопис українського автора – ось основні проблеми, з якими зіштовхується українське книговидання. «Конкуренція вийшла на небачені рівні», — говорить Віктор Круглов, що зіштовхнувся із тими ж проблемами.

До речі, на черги до друку скаржиться уся галузь, хоча це не заважає видавцям видавати усе вибагливіші поліграфічно видання. А видавництво Artbooks навіть закупило обладнання для самостійного створення кольорових зрізів із зображеннями.

Проблеми перекладу. Vivat називає найбільшим своїм викликом пошук професійних перекладачів для роботи з перекладними назвами: «Уперше ми маємо на книжковому ринку ситуацію, коли до хороших перекладачів формуються черги». Окрім того, ускладнилася й купівля прав на переклад – через обмеження оплат на послуги і товари, що не належать до критичного імпорту.

Відновлення показників. Проте навіть за таких обставин видавці намагаються повернутися до «нормальності». «Лишатися стійкими, попри всі виклики воєнного часу», – каже Віктор Круглов. – «І при цьому нарощувати оберти, наздоганяти, а то й перевершувати показники, які були до повномасштабного вторгнення». Цьогоріч Ранок має вийти на 85% довоєнних показників за назвами та накладами (у 2021 році це було 595 назв загальним накладом майже 5 млн примірників).

Видавництво «Лабораторія», що було засноване у 2020 році, цьогоріч подвоїло показники попереднього важкого року, видавши 40 назв сумарним накладом (разом з додруками) понад 200 тис. примірників.

Vivat у 2023 році ми видали 222 нових назви, що приблизно відповідає показникам попереднього року. Видавництво Старого Лева даних не наводять, проте порівняно з 2022-м говорять про зростання на 10-15% (110 виданих новинок за рік).  

Багатьом іншим видавцям наблизитися до “довоєнних” показників вдалося частково завдяки реактуалізованим назвам з каталогів видавців. Зокрема тренд на беклісти у своїх підсумках відзначило Видавництво Жупанського. Як одну з причин видавець наводить необхідність заповнення «звільнених» від російських перекладів ніш (наявність російських перекладів часто суттєво зрізала продажі українських перекладів, або й просто робила такі видання неможливими). «Раніше ми вважали, що минулий 2022 рік був у нас рекордним щодо додруків, але то ми ще не жили у 2023-му, бо у цьому році кількість додруків попередніх видань різних років сягнула вісімнадцяти позицій», – пише Олексій Жупанський.

Міжнародна видимість і співпраця

Ярмарки. Як і торік, Україна була представлена на 12 міжнародних книжкових ярмарках, що дорівнює представленню у 2019 році. Деякі з них – як-от Варшавський книжковий ярмарок, приймали Україну як почесного гостя, або ж – як фокусну тему, як це зробив Лондонський ярмарок.

Міжнародну видимість України також підкріпила і перемога Видавництва Старого Лева на одному з найбільших ярмарків дитячої книги у Болоньї в номінації «Найкраще видавництво для дітей у Європі». Проте наприкінці року відчутним стало зменшення інтересу до України, тривожний сигнал, що лише показує, що в цьому напрямку працювати доведеться тільки більше.

Переклади українських авторів. Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль зазначає, що у 2023 році вийшло понад 130 перекладів українських книжок іноземними мовами (з них 60 – в межах програми Translate Ukraine). У 2022 році, за даними УІК, кількість проданих прав сягнула рекордних 230 контрактів. Проте кількість контрактів в переважній більшості означає вихід книжки у майбутньому, і навіть склавши показники двох лідерів цього напрямку, очевидно, що цей показник вже сягає понад 130 проданих прав. 

Так, ВСЛ підписали 77 контрактів про продаж прав на твори українських авторів у 29 країн. «Ранок» говорить про 59 угод, що поступається увазі закордоннихз видавців торік, коли видавництву вдалося продати 78 ліцензій за кордон у 26 країн світу.

Великі придбання. Міжнародна спіпраця передбачає рух в обох напрямках, і українські компанії укладають угоди і на представлення відомих брендів в Україні. Наприклад, Vivat підписали контракт із компанією DC Comics, і наступного року планують видати перший комікс із серії «Aquaman: Andromeda». КСД завершило рік шаленим успіхом «Четвертого крила» американської письменниці Ребекки Яррос, 10 тис. примірників якого розкупили за перші дві доби.

Великі партнерства. Якабу розширили співпрацю з одним з найбільших міжнародних ритейлерів Gardners та з компанією, що забезпечує книжкову логістику – Worldwide Book Service. Результатом співпраці стали півмільйона найменувань англомовних видань, доступних під замовлення. Зростання інтересу до книжок англійською мовою підштовхнуло Книгарню «Є» піти схожим шляхом, тож книжки англійською мовою стають дедалі доступнішими в Україні.

Видавництво Старого Лева налагодило ексклюзивну співпрацю з американською літературною агенцією Regal Hoffmann & Associates, що дозволило експортувати більше прав на твори дорослої художньої літератури. Зокрема й на «Амадоку» Софії Андрухович, що стала найпопулярнішою книгою, права на яку купували для перекладу цьогоріч. Роман вийде у 12 країнах світу. 

За українськими читачами. І навпаки, пріоритетним напрямком для багатьох книгарень і видавців стало міжнародне доставлення з України. У конкуренції за тих українців, що перебувають за кордоном, книгарні навіть пропонують безкоштовне доставлення у низку європейських країн – зокрема такі можливості своїм читачам пропонують Yakaboo та Книгарня «Є».  

Корпорація «Ранок» також налагодила системний експорт книжок видавництва за кордон. За словами Віктора Круглова, директора «Ранку», цього року компанія відвантажила понад 100 000 книжок: «Це сотні тисяч євро надходжень валютної виручки в Україну. Надіємося, наступного року підняти валютні надходження до 1 млн євро».

Що ж у підсумку?

Наступний рік навряд буде простим, а можливо, й складнішим. Відсутність категорії «культура і креативні індустрії» в Плані відновлення України, відсутність бюджетів на субсидування книгарень, а також затримки і обмеження виплат в межах наявних програм державної підтримки – мають сигналізувати тільки про те, що покладатися варто лише на бізнесову складову існування, міжнародні партнерства та власні сили. Поки лише на горизонті – обіцянка надати сертифікати на придбання книжкової продукції, проте чи не станеться з нею того ж, що й із бюджетами на підтримку книгарень, поки незрозуміло. 

Хочеться вірити, що усі наведені досягнення і перемоги свідчать про можливе відновлення ринку, проте без державної статистики його обсягів, навряд можна робити висновки про динаміку. Тому поки що маємо видимі тенденції, які, хочеться вірити, закладуть основу для зміцнення як інформаційного простору, так і всього книжкового ринку.

Публікація створена за підтримки Гете-Інституту в Україні в межах програми Міністерства культури та медіа Німеччини “Exchange of the German and Ukrainian Book and Literature Industries”