підсумки

Цей темний рік, і наші світлі справи — Читомо підсумовує 2022-й

27.12.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Попри всі чутки про можливий широкомасштабний наступ росії, нашу команду, як і багатьох інших, 2022-й рік застав зненацька. Лише ми підбили підсумки, випустили свою першу книжку й намітили стратегічні плани на майбутнє, і на Київ й інші міста України полетіли ворожі ракети.

Частина команди залишилася у столиці, а інша була вимушена роз’їхатись хто куди, та роботу ми не припинили. У 2022-му Читомо працювало без вихідних майже все перше півріччя. Ми підтримували життя сайту під час повітряних тривог, у бомбосховищах, боролися (й продовжуємо боротися) з блекаутами й навіть змогли запустити англомовну версію, щоб інформувати закордон про події в Україні.

Нові підходи до редакційної політики

Війна вплинула й на редакційну політику. Ми ще більше переконалися у правильності нашого давнього підходу транслітерувати російські і білоруські імена і прізвища, а не робити винятки й любовно перекладати їх. Та питання російських новин і контексту стало для нас складним моментом і непростим багатошаровим рішенням, чому передували приватні дружні розмови й консультації з різними людьми, думці яких довіряємо. З одного боку, нас цікавило, як вороги вилучали українські книжки на окупованих територіях чи готували нові підручники з новими порціями фейків про Україну, і ми висвітлювали такі новини. З іншого боку, ми відмовилися додавати будь-яку публічність і адвокатування хорошим «рускім». Однак ми також не хотіли бігти за хвилею і спонукати читачів чи бібліотекарів вилучати всі книжки з бібліотек, виданих у радянських видавництвах чи російською мовою, тому ми ініціювали дискусію на своїх сторінках, залучивши істориків, літературознавців, бібліотекарів, чиновників тощо. Водночас нас обурювало, що деякі крамниці продовжують продавати сучасні російські книжки, тому час від часу ми робили рейди з виявлення таких випадків.

 

Десь наприкінці весни ми дійшли висновку, що досить шукати російські сліди – це успішно роблять за нас, час зосередитися на українській культурі й розповідати про нас самих, бажано якнайширше і щонайдалі. Так з’явилася співпраця з Українським ПЕН, у межах якої ми запустили серію матеріалів про письменників на війні «Слова і кулі». Ще один важливий проєкт наша команда робить спільно з Meridian Czernowitz – це цикл есеїв, що також створюються українськими письменниками, про теперішнє нашої країни «Воєнний стан».

 

І найновіший наш цикл публікацій статей-портретів про видатних українських письменників, мета яких розповісти світові про видатних українців-письменників, зацікавити їхньою творчістю, спонукати до знайомства й перекладів їхніх текстів.

 

Уже з першого дня ескалації війни ми пильнували за новими віршами, які публікували українські автори й авторки на своїх фейсбук-сторінках. У цих текстах ми знаходили опору і щонайточніші слова для фіксації досвідів війни. Тому одразу на другий день ескалації, на одній з міні-нарад, ми вирішили збирати вірші й публікувати їх добірками – не лише українською, а й перекладати англійською. Таким чином вірші отримали подальші переклади французькою, арабською, китайською, польською, словацькою, німецькою, португальською, італійською, грузинською та іншими мовами, надихнули редакторів з кількох десятків журналів і понад 10 антологій.

 

На наші добірки віршів посилались редактори із Guardian, PEN International та інших видань. 

 

Також у якийсь момент ми зрозуміли, що українська тема зараз на порядку денному в усіх іноземних медіа, в тім числі й у культурних, і ми б хотіли, щоб ці тексти були десь зібрані. Так ми випустили десятки оглядів, що пишуть про українську культуру й літературу іноземні ЗМІ. За нашими оглядами можна фіксувати поступ світової інтелектуальної думки. 

 

Водночас ми робили спільні матеріали з такими іноземними ЗМІ та організаціями – LitHub, Publishing Perspectives, Verseville, Publishers Weekly, IGRAF journal, Irish PEN. Наші статті у рекомендованих списках та дайджестах: PEN Francais, UCL (Ukrainian School of Slavonic and East European Studies), COSEELIS (Council for Sklavonic and East European Library and Informational services Cambridge).

Значно більше новин і майже сотня про Жадана

Цього року кількість новин через повномасштабний напад росії значно збільшилася: ми сповістили про 1777 новини (до цієї включно), що на понад тисячу більше, ніж торік. Понад 50 з них — оригінальні, з ексклюзивними коментарями, відповідями на запити й фактами.

 

Певною мірою змінилась і наша редакційна політика щодо російської теми. Ми підхопили тренд на переведення росії та всього, що пов’язане з її державними органами, з великої літераи на малу, а також на початку року стали більше писати про ситуацію в культурній сфері рф. Це допомогло підсвітити ефект від економічних санкцій, показати, яке справжнє ставлення російської культурної спільноти до війни, та ще раз усьому світу продемонструвати спорідненість того, що ми називаємо «російською культурою» з агресивною пропагандою.

 

А ще жарт про те, що день — не день, якщо не вийшло новини про Сергія Жадана, не зовсім жарт: впродовж року про нього вийшла аж 91 новина.

 

Читайте також: 30 та 1: найзнаковіші нагороди Сергія Жадана

Розгортання російського наступу викинуло тему України на перші шпальти світової преси. Провідні видання США, Німеччини, Великої Британії й інших держав багато писали про українську культуру, публікували інформацію про українські книжки й давали слово нашим письменникам. Ми також ретельно відстежували, що відбувається у глобальній інфосфері з темою України, і це переросло у майже щотижневу рубрику. У ній ми розповідали про найважливіше з опублікованого у світових ЗМІ.

 

Однак повномасштабна війна вплинула і на спроможність авторів Читомо писати нові матеріали, тож їхня кількість зменшилася: автори й авторки написали 303 оригінальні матеріали, що на 19 менше, ніж у попередньому році. 

 

Найбільше матеріалів з’явилося у рубриці «Читати»: у 2022-му вона поповнилась аж 116 новими матеріалами, серед яких рецензії, добірки й есеї, і це лише на 13 матеріалів менше, ніж у 2021-му.

 

Аж 85 нових текстів з’явилося у рубриці «Знайомитися», що на 10 більше, ніж торік, ще 39 у рубриці «Тренди», а розділ «Дивитися» поповнився 37 новими матеріалами, що більш ніж удвічі більше, ніж у 2021 році. У рубрику «Вчитися» ми написали 26 нових матеріалів.

 

Так, 2022-й рік, може, і не був найкращим роком для подорожей Україною, але через війну велика кількість наших громадян змушені були шукати собі варіанти релокації, у тому числі й за кордоном. Завдяки цьому нам також вдалося зробити декілька репортажів й опинитися у вирі важливих книжкових ярмарків. Зокрема ми написали про:

 

 

Сподіваємося у 2023 році надолужити й отримати ще більше авторських матеріалів у цих рубриках.

Читомо тепер і англійською!

На початку березня Читомо вдалося втілити давно заплановане – запустити англомовну версію сайту. В наших планах зробити її повнокровним медіа про книговидання України та Східної Європи для іноземної авдиторії. 

 

Англійською вийшло 367 новин та 61 матеріал:

  • 20 у рубриці Meet;
  • 11 у Watch;
  • 16 у Read;
  • 14 у Blogs.

 

У перші тижні й місяці повномасштабного наступу англомовна версія Читомо стала вікном для закордонної аудиторії у світ української культури. Ми детально документували злочини росіян проти України, розповідали про знищені школи, музеї, репресії на окупованих територіях, висвітлювали пропагандистську роботу ворога й привертали увагу англомовного світу до ситуації в Україні. Команда волонтерів-перекладачів допомогла нам перекладати найважливіші новини, есеї українських письменників та інші статті, які, на нашу думку, мають бути прочитаними за кордоном.

 

Окремо хочеться виділити опитування українських видавців, які провела наша команда. Ми зібрали багато цікавої статистики про те, як живеться українській книжковій галузі в умовах війни, й також переклали все це англійською, адже світ має знати.



Але Читомо прагне до того, щоб в інших країнах про нас знали не лише через війну. Тож спеціально для англомовної аудиторії ми запустили серію статей, присвячену визначним діячам української культури, про яких має знати весь світ.

 

Наша довгосторокова мета – висвітлювати книговидавничі й літературні процеси Центральної і Східної Європи для англомовної аудиторії, а також створювати розсилки для спеціалістів, які зможуть використати ці матеріали для нових колаборацій.

Найчитаніші матеріали

Зазвичай найохочіше читають Вітрину новинок. Цьогоріч вона вийшла особливою. Хоч Книжкового Арсеналу і не було, ми вирішили традиційно зробити Вітрину із понад 320 книжками, щоб побачити зріз українського видавничого процесу в умовах війни. Для нас було важливо писати про новинки та робити рецензії на книжки, щоб підтримати українських видавців, які попри все продовжують працювати. Найсистемніше це нам вдалося зробити у дитячому сегменті. Водночас ми дбали й про наших стейкхолдерів, тому продовжили робити галузеві опитування й такі проєкти для професіоналів, як «Література на експорт».

 

Читайте також: 9 місяців вторгнення: як українські видавці працюють під час війни

А ось інші матеріали, якими найбільше цікавилися читачі:

 

  1. Культура скасування та «Гаррі Поттер»: у чому звинувачують Джоан Ролінґ. 29 711;
  2. Мій бог формує всю ніч батальйони: нова поезія про війну. 29 446;
  3. Війна, що змінила мову: росія з малої літери, легітимізація матюків. 27 649;
  4. Для культурних діячів і освітян: допомога і працевлаштування за кордоном. 26 432;
  5. Щоб не плакать я сміялась: добірка мемів війни. 21 270;
  6. Це ж було вже, локдаун і кіборги: 34 нові українські неологізми і фразеологізми. 20 880;
  7. З якого віку краще починати читати: що кажуть науковці й психологи. 19 019;
  8. Здобуваємо нові знання і навички: безкоштовні освітні курси для українців. 16 425;
  9. Не лише паляниця: де пропонують безкоштовні курси української мови. 14 668;
  10. Коли закінчиться російське вторгнення до української шкільної програми. 11 517.

 

Памятаєте, як на початку ми розповідали, як почали більше звертати уваги на російську культуру в контексті пропаганди? Найважливішою нашою роботою у цьому напрямку став матеріал Fifty anti-Ukrainian propaganda books: How Russian publishers stoke hatred against Ukrainians («Півсотні книжок антиукраїнської пропаганди: як російські видавці розпалювали ненависть до українців»). Найчитанішу статю року на англомовному Читомо, яка показує справжнє обличчя сучасної російської літератури, прочитали 20 933 рази.

Вибір редакції

А ці матеріали Читомо б хотіло, щоб ви читали, навіть якщо цього не вдалося зробити раніше, бо вони, на нашу думку, — важливі:

 

  1. Книжкова дистрибуція за кордон: хто виграє на зростанні інтересу до української книги;
  2. Тим, кому соромно вранці лишатись живими, — неба оця половина: 15 нових віршів про війну;
  3. Путівник з історії утисків української мови;
  4.  Що почитати у перервах між зведеннями з фронту – нова українська проза;
  5. Галина Крук: Війна як екзистенційна криза породжує дуже яскраві вияви культури;
  6. Українці й війна: найцікавіші мемуари, які досі не втратили актуальності;
  7. Війна, що змінила мову: росія з малої літери, легітимізація матюків;
  8. Книжка рідною мовою – це відчуття безпеки: як українці читають у Польщі;
  9. Що привезти з України: 10 книжок, які стануть найкращими подарунками;
  10. Вісім історій: чому російськомовні перейшли на українську.

Улюблені партнерства

Цей рік, очікувано, виявися менш плідним на співпраці, однак вони все ж були. Тішимося, що вдалося не лише зберегти минулі партнерства, а й познайомитися з новими ініціативами:

 

 

Читайте також: Читомо підсумовує свій 2021-й: найчитаніші статті, вибір редакції, топ-автори

110 авторів та авторок

Загалом цього року на сайті Читомо з’явилися тексти від 110-ти авторів і авторок. Це: Анастасія Заяц (1), Анастасія Піка (1), Анна Лип’ятських (3), Анна Ракова (1), Андрій Бондар (1), Андрій Любка (2), Андрій Хаєцький (1), Анета Камінська (1), Артем Чех (1), Банди Шолтес (1), Богдан-Олег Горобчук (3), Богдана Романцова (5), Богдана Неборак (1), Борис Херсонський (1), Валентина Буденко (1), Валерія Савотіна (4), Вано Крюгер (1), Вахтанг Кебуладзе (1), Володимир Рафєєнко (1), Віра Агеєва (3), Віра Курико (1), Вікторія Пушина (1), Віталіна Макарик (5), Ганна Аргірова (2), Ганна Гнедкова (1), Ганна Скоріна (1), Григорій Семенчук (1), Дарія Піскозуб (1), Дмитро Бондарчук (1), Дмитро Данильчук (1), Дмитро Крапивенко (1), Дмитро Кузьменко (1), Діана Клочко (1), Максим Стріха (1), Маркіян Прохасько (2), Марія Семенченко (3), Марічка Семенченко (1), Марина Дубина (1), Марина Криворучко (1), Микола Оліярник (1), Микола Леонович (1), Надія Мориквас (1), Надія Куриляк (1), Нікіта Григоров (1), Лесь Белей (1), Тарас Лютий (1), Тарас Прохаського (1), Тамара Горіха-Зерня (1), Тетяна Калитенко (3), Тетяна Трофименко (3), Світлана Богдан (1), Світлана Тараторіна (1), Станіслав Мензелевський (1), Євгенія Кравчук (1), Олег Поляков (1), Олександр Мимрук (3), Олександр Ірванець (1), Олексій Болдирєв (1), Олена Лисенко (1), Олена Сірук (1), Оля Купріян (2), Ольга Павлова (1), Ольга Орлова (1), Ольга Манойлова (1), Ольга Муха (1), Остап Сливинський (3), Оксана Гаджій (3), Оксана Лущевська (3), Оксана Луцишина (1), Оксана Семенік (1), Оксана Щур (2), Іван Сенін (1), Ігор Котик (1), Інна Білоножко (1), Ірина Славінська (2), Ірина Кілюшик (1), Ірина Ніколайчук (2), Ірина Забіяка (2), Ірина Юрченко (1), Ілона Червоткіна (3), Катерина Калитко (1), Катерина Носко (1), Кирило Ткачов (1), Ксенія Нестеренко (1), Ростислав Семків (2), Роман Малиновський (1), Юрко Семашко (1), Юстина Лісова (2), Юлія Колісник (2), Юлія Мусаковська (2), Юлія Стахівська (1), Павло Салига (4), Петро Кралюк (1), Поліна Карпенко (1), Люба Якимчук (1), Яніна Дияк (1).

Топ-8 найплодовитіших авторів:

  1. Олеся Бойко — 37 текстів;
  2. Валя Вздульська — 17 текстів;
  3. Анастасія Загоруй — 14 текстів;
  4. Вікторія Фещук  13 текстів;
  5. Наталя Корнієнко та Анастасія Герасимова  — по 9 текстів;
  6. Ольга Гах — 8 текстів;
  7. Катерина Пітик та Анатолій Пітики — по 7 текстів;
  8. Оксана Хмельовська, Ірина Батуревич, Елла Євтушенко, Тетяна Петренко та Олег Коцарев — по 6 текстів.

 

Це був складний рік, і ми віримо, що наступний принесе нам чимало позитивних новин. Україна продовжує боротьбу за свою цілісність та незалежність, і в цей критичний час ми будемо підтримувати українську культуру усіма можливими способами. Читомо продовжує роботу, і ми бажаємо нам усім, щоб 2023-й став роком перемоги!