Скільки людей і об’єктів культури знищила рф за 4 роки повномасштабного вторгнення

За 12 довгих років війни Україна зазнала непоправних втрат: сотні тисяч зруйнованих і передчасно відібраних людських життів, випалена земля, сотні окупованих міст і містечок. І водночас дорогою ціною, ми спромоглися на формування по-справжньому незалежного культурного простору, книжкового ринку, домінування української мови бодай у медійному вжитку та розвиток культурної інфраструктури, що почала сягати навіть невеликих селищ.

Якби не анексія Криму та окупація Донеччини і Луганщини росіянами, такі книжкові мережі як КСД, давно би мали близько сотні книгарень. Ми не втратили б стільки бібліотек. Але скільки часу нам би знадобилось, щоб книгарні продавали (а читачі – купували) саме українські книжки? Скільки часу би нам знадобилось, щоб відправити совєцьку пропаганду з бібліотечних фондів у макулатуру?

Повномасштабне вторгнення пришвидшило вибір для багатьох, хто вагався — а росіяни ще активніше взялися за знищення усього, що пов’язане з українською культурою, не лише на окупованих територіях, але й на всій території України. Увесь цей час ми фіксували втрати: тих, хто створював майбутнє української літератури і книжкової справи; спроби знищення книгарень і бібліотек, нелюдські умови роботи, у яких опинилися українські видавництва та друкарні. Проте масштаб стає зрозуміли не зі стрічки новин, а у підсумку фактів. Ми зібрали їх для вас тут — і запрошуємо поширювати для колег за кордоном на англомовній версії Читомо.

За час російсько-української війни загинули 289 людей літератури. Про це свідчать дані проєкту «Недописані».

Росія вбила 342 культурних діячів, такими є дані міністерства культури. Згідно з даними Інституту масової інформації, загинули 125 журналістів, 26 перебуває в полоні. Як повідомляє організація «Репортери без кордонів», 175 журналістів постраждали від війни.

Міністерство культури звітує про те, що за 4 роки від початку нової фази війни пошкоджені і знищені 858 бібліотек, 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури. Як зазначав генеральний директор Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого Олег Сербін, станом на 2025 рік були знищені 5 млн книжок у фондах. У 2024 році тодішній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв про понад 200 млн втрачених книжок.

За час широкомасштабної війни були пошкоджені щонайменше книгарні Книголенду в Києві й Харкові, «КСД» (Харків), «Плекай» (Київ), Book.ua та Readeat (Київ). Атака на енергетичний комплекс України у лютому 2026 року спричинила затоплення київської книгарні «Моя книжкова полиця».

Росія завдала удару по друкарнях Фактор-Друк (повністю відновлена, 7 загиблих працівників, 50 тис книжок знищені), пошкоджені «Гуров і К», Будинок Друку, «Тріада-Пак», типографія «Від “А” до “Я”» (Харків), локація київської друкарні «Майстер книг» та друкарня у Дніпрі.

За час повномасштабної війни були пошкоджені приміщення видавництв «Ранок», «Booksha», «Тези», «Жорж», «АСCА», «Фоліо», «Блим-Блим», видавництва Жупанського, «Віхоли», «Мольфар», «Пегас», «Час майстрів», «Парасолі», групи «Основа», видавництва 4mamas, видавництва їzhak та інших, згорів офіс і склад видавництва «Український пріоритет».

На жаль, унаслідок російського ракетного обстрілу Тернополя загинула працівниця видавництва «Богдан» Ірина Чорненька.

Як військові на фронті або внаслідок війни загинули розповсюджувач літератури Валентин Добрий, книгар Василь Дорошенко, журналіст Куншту Євгеній Осієвський, перекладачі Сергій Заїковський, Ілля Мєдвєдєв, Олексій Савкевич, Євген Гулевич, письменник і фотограф Юрій Костишин, поети Михайло Микусь, Максим Кривцов, Олександр Подвишений, Артем Довгополий, Мирослав Герасимович, Сергій Скальд, Юрій Руф, Роман Собечко, Тарас Ілля, Олексій Івакін, Гліб Бабіч, Олексій Безпальцев, Геннадій Гаврилів, Володимир Воліков, слемер Сергій Науменко, письменники Василь Паламарчук, Максим Петренко, Ігор Мисяк, Юрій Канюк, Ігор Терьохін, Євгеній Ролдугін. На жаль, цей перелік далеко неповний. За час війни зниклі безвісти митці і військові Микола Леонович, Олександр Гошилик та Борис Гуменюк.

Окрім того, за час повномасштабного вторгнення були пошкоджені логістичний центр видавництва «Ранок», склад видавництва «Смакі» та  склад видавництва «Віват». Також під час атаки російських безпілотників у Харкові згоріла палета з книжками на приватному підприємстві, яке займається перевезеннями (книжки видавництв «А-ба-ба-га-ла-ма-га», BookChef і КСД), а на терміналі Нової Пошти згоріла палета з новими книжками українського видавництва «Крокус».

Взимку 2026 року. у зв’язку зі складною ситуацією в енергетичній системі України тимчасово припинили свою роботу ціла низка інституцій, бібліотек та книгарень, зокрема Музей книги та друкарства в Острозі.

Про втрати 2022 року читайте тут.

Читайте також: Як працювати зі злочинами проти культурної спадщини