Як працюють українські видавці в умовах війни – опитування

Як видавництва адаптувалися до умов війни й наскільки важко нині видавати книжки? Хто був змушений покинути склади з мільйонами видань, а хто самостійно евакуював їх з-під обстрілів? Співробітники яких видавництв стали волонтерами, а хто вступив до лав ЗСУ і добровольчих батальйонів? 

І звісно, який відсоток бізнесу постраждав від російських військ, чи зменшилися продажі під час війни та що пропонують видавці — розповідаємо у дослідженні Читомо. 

Хто взяв участь у дослідженні? 

Онлайн-опитування гравців книжкового ринку проходило з 26 березня по 8 квітня 2022 року. В ньому взяли участь 81 видавництво з усієї України — від малих до великих. Утім, ми розуміємо, що не всі видавці змогли відповісти на запитання через різні обставини.

Як працюють видавництва в Україні під час війни? 

Згідно з результатами опитування, 39% видавництв не припинили свою роботу під час війни, 51,2% змінили форму діяльності (тобто працюють частково, онлайн або офлайн), проте 9,8% не змогли продовжити свою діяльність. 

«Команда видавництва Creative Women Publishing повертається до активної роботи над усіма своїми проєктами. Попри те, що співробітники видавництва географічно розпорошені (частина в Україні, а частина за кордоном), усі перебувають на зв’язку», — зазначають у видавництві Creative Women Publishing.

Такі видавництва, як «Білка», «Bookraine Publishing House», «Каламар», «Книголав», «Наш Формат», «Букрек», «Компас», «Видавництво Анетти Антоненко», «Yakaboo Publishing», «Видавництво Старого Лева», «Човен», «Родовід», «Абук» — здійснюють свою діяльність у повному обсязі. 

Видавництва, які відновили свою діяльність частково, а також не припиняли її, зазначають, що вони працюють над електронними книжками, а більшість співробітників — у дистанційному режимі. 

«Редакція працює з різних куточків України та за її межами. З цим проблем немає, адже маємо хороший досвід роботи в онлайн-форматі під час карантину. Абсолютна більшість наших фрілансерів також продовжують переклад, літературне та наукове редагування. Ми внесли корективи у темплан і активно працюємо з тими книжками, які будуть корисними та цікавими в умовах війни та у післявоєнний час. І, звичайно, завершуємо проєкти, які на фінальних етапах і готувалися до Книжкового Арсеналу. З нових векторів роботи додалася підготовка закордонних каталогів, участь у програмах “Література на експорт” та ініціативи продажу прав від УАВК. А ще плануємо підготувати електронні книжки наших новинок», — розповідають для Читомо у видавництві «Наш Формат».

Багато видавців продовжують роботу з розпочатими проєктами до повномасштабного вторгнення, організацією виступів, зустрічей, купівлею або продажем прав на книжки. 

«Шукаємо шляхи фінансової підтримки авторів Meridian Czernowitz, а саме займаємося організацією виступів авторів нашого видавництва для німецькомовної авдиторії (здебільшого онлайн). Зокрема вже маємо зафіксовану домовленість із Віденським університетом прикладних мистецтв на серію публічних виступів та літературних читань за участі наших авторів», — коментує роботу видавництва для Читомо Євгенія Лопата, представниця Meridian Czernowitz.

Також відновлюють роботу фізичні книгарні в українських містах, переважно – західних. Книгарні-кав’ярні Видавництва Старого Лева працюють у Львові, проте не працюють у Києві, Одесі та Дніпрі. Працюють і фізичні книгарні Клубу сімейного дозвілля. 

Читайте також: Книгарня «Є» частково відновлює роботу на заході України

Серед видавництв, які працюють частково, більшість готують книжки до друку та налагоджує міжнародну діяльність. 

«Наша команда домовилася з польською друкарнею, яка погодилася надрукувати наші книжки для українських біженців. Їх безкоштовно роздають дітлахам, які зараз перебувають у Польщі. Невдовзі те саме зроблять у Чехії», — розповідають у видавництві «Ранок». 

А ось у деяких видавництвах зазначають, що продаж через обстріли практично неможливий: Блим-Блим, КЛІО, ЇZHAK. 

А такі видавництва, як «Смолоскип», «Маміно», видавець Олександр Савчук, «ДІПА», «Абрикос», «BOOKSHA», видавнича група «Основа» та видавництво «4mamas» — наразі припинили свою діяльність. 

Читайте також: Видавництво «Смолоскип» підтримало ЗСУ фінансовою допомогою

Хто переїхав, а хто мав змогу лишитися?

54,9% видавництв не змінили локації в Україні. Частково переїхали в інше місто — 35, 4%, повністю переїхали — 7,3%, а за кордоном ведуть свою діяльність лише 2,4% видавництв. 

«Ми у відносно безпечному місті — Чернівцях, тому свою діяльність не зупиняли і виконуємо її в повному об’ємі», — розповідають у Видавництві XXI. 

Так, Yakaboo перевезли мільйон українських книжок зі свого складу з-під Києва на захід України. А от IST publishing все ще потребує евакуації книжок з Києва та Харкова, така ж необхідність є в ЇZHAK та ACCA. 

Внаслідок обстрілів були пошкоджені офіси та склади деяких видавництв: «Ранок», «BOOKSHA», «Тези», «Жорж», «ACСА», «Фоліо», «Блим-Блим», видавництва Жупанського, «Віхоли», «Мольфар», «ПЕГАС», «Час майстрів», «Парасолі», видавничої групи «Основа» й видавництва «4mamas» та інших — це 22% опитаних видавців. Більшість пошкоджених приміщень у Харкові. 78% опитаних кажуть, що їхні офіси залишилися в неушкодженому стані. 

«Здійснювати продаж книжок немає можливості, оскільки орендований склад наразі закритий, а в Києві не залишилось наших співробітників», — зазначають у видавництві «КЛІО». 

А за кордоном нині працюють видавництва або співробітники таких видавництв, як «Смакі», «Компас», «Смолоскип», «Creative Women Publishing», «НК-Богдан», «Комора», «Маміно», «Лабораторія», «Nebo BookLab Publishing», «Bookraine Publishing House», «Каламар», «Дух і Літера», «Школа» та інші.  

Яка ситуація із прибутком видавців, заробітною платою і налагодженням зв’язків за кордоном? 

За місяць війни 95,1% видавців зазначають, що продажі книжок катастрофічно знизилися. Зменшилися, але не суттєво у 3,7%, а зросли всього лише у 1,2%.

Відповідно серед видавців можливість виплачувати заробітну плату працівникам під час воєнного стану мають 17,1%, частково — 54, 9%, не мають можливості виплачувати — майже третина (28%). 

Щодо закордонних зв’язків, 24,6% видавців налагодили співпрацю з міжнародними партнерами, 51% — планують це робити, 24,4% — наразі не знають, як налагодити співпрацю та шляхів вийти на міжнародний ринок. 

«З перших днів повномасштабної війни ми спілкуємося та спонукаємо наших закордонних авторів підтримувати Україну у своїх соціальних мережах. Ба більше, автор книги Раян Голідей «Зберігайте спокій. Щоденна інструкція з вирішення проблем» пожертвував Україні близько 15 000 $», — розповідають у видавництві «Наш Формат» . 

Зокрема варто зазначити, що видавництво «Час майстрів» відкрили філію видавництва в польському Кракові. А видавництво «Родовід» працює з міжнародними колегами Toronto press, Getty Publications щодо прав на переклади їхніх видань у 2022-2023 роках. 

Так книжку видавництва «Видавництво» «Майя та її мами» Лариси Денисенко видадуть у британському видавництві Bonnier Books, а гроші від продажу передадуть у ЮНІСЕФ — для підтримки українських дітей, що страждають від російського вторгнення. Також у британському видавництві Pushkin Press вийде книжка «Оформляндія або прогулянка в Зону» Маркіяна Камиша видавництва «Нора-Друк». У польському Wydawnictwo KEW — «Доця» Тамари Горіха Зерня видавництва «Білка», а книжку Романи Романишин і Андрія Лесіва «Війна, що змінила Рондо» Видавництва Старого Лева у трьох міжнародних видавництвах. 

Також команда видавництво «Ранок» за підтримки МОН, IMЗО та партнерів з European Educational Publishing Group активно працюють над тим, щоб українські підручники були доступні безкоштовно для усіх школярів у Європі. Наразі вільно завантажити підручники або за невеликі гроші отримати доступ до інтерактивних матеріалів можна в Австрії, Болгарії, Естонії, Латвії, Польщі, Чехії, Швейцарії, Швеції. 

«Ми заключили кілька договорів із закордонними партнерами на електронний контент, а також на друк наших книг за кордоном. Відвантажили безкоштовно більше 5 000 книг як благодійну допомогу нашим вимушено переселеним землякам», – розповідають Читомо у Видавництві XXI.

Крім того, більшість видавців готують каталоги прав або актуалізують вже наявні для іноземних видавництв. 

Команда редакцій: хто змушений мігрувати, а хто волонтерить і на передовій? 

Як зазначають видавці, 43,9% команди видавництв залишилися в Україні, частково за кордон переїхали співробітники 47,6%, а виїхали повністю – 8,5%. 

86,6% видавців мають співробітників, які займаються волонтерством, і 30,5%, які мають співробітників на бойових позиціях. 

«Від початку війни ми заснували із нашими авторами штаб координації поселення тимчасово переміщених митців на Буковині та Закарпатті. Щодня приймаємо й у себе в будинках людей з інших міст України, здебільшого це Харків та Київська область. Родини членів нашої команди допомагають із транспортування гуманітарної допомоги з Румунії до Чернівців, де вона сортується і передається далі Україною», — коментує роботу видавництва для Читомо Євгенія Лопата, представниця Meridian Czernowitz. 

Так, активно залучені до волонтерської діяльності Наш Формат, Видавництво Старого Лева, Білка, АССА, ТУТ, Смакі, НАІРІ, Комора, Віхола, Лаболаторія, Дух і літера та інші. 

«Наші Катерина Калитко й Артем Чех несуть службу в теробороні Вінниці та Києва, а Сергій Жадан займається гуманітарною допомогою у Харкові», — коментує роботу видавництва Meridian Czernowitz редакторка Євгенія Лопата. 

Читайте також: «Перевзувся на льоту»: Жадан продав свої черевики, збираючи кошти на волонтерство

«Основну волонтерську діяльність здійснює засновник видавництва Богдан Кордоба – разом з командою він займається закупівлею спорядження та всього необхідного для ЗСУ. Наші художники малюють постери про цю війну, з їх продажу та супутньої продукції кошти перераховуються на підтримку ЗСУ», – розповідають у UA Comix. 

Співзасновниця видавництва «Білка» Ірина Білоцерківська спільно зі співробітниками видавництва активно залучена до волонтерського формування «450»: на сайті можна залишити заяву на допомогу, якщо ви з батальйону, або ж допомогти коштами, які дадуть змогу закупити необхідні речі для військових. 

«Ми разом з моїм Ротарі клубом “Харків Надія” з перших днів війни організували у Харкові волонтерську логістичну компанію (склад, 20 автівок з водіями-волонтерами, колл центр). Кожного дня близько 2000 людей (похилого віку, малозабеспечені, з дітьми) отримують від нас їжу, гігієнічні засоби, ліки», – розповідають Читомо у видавництві «АССА». 

Читайте також: Наш Формат, КСД та Ранок підтримали українську армію мільйонами гривень

Також співробітники деяких видавництв перебували у небезпеці або зазнали втрат через війну: 

«На превеликий жаль, не маємо інформації про багатьох авторів підручників з новогрецької мови, які перебувають у Маріуполі. На зв’язок не виходять з 2 березня, у списках евакуйованих відсутні», – розповідають у видавництві «Букрек».

Читайте також: Російські окупанти розстріляли перекладача Арістотеля і Томи Аквінського

«Наша художниця ледь вижила в Ірпені, але їй вдалося вибратися з-під обстрілів неушкодженою, і зараз вона у безпеці», – повідомляють Читомо Bookraine Publishing House. 

Але маємо і втрати. Так 14 березня внаслідок обстрілів загинув засновник видавництва «Орієнтир» Микола Кравченко «Крук», разом з ним загинув також його ад’ютант, Сергій Машовець, який теж брав участь у роботі видавництва. Загинув і перекладач видавництва «Пломінь», історик та публіцист Сергій Заїковський «Деймос» у ході контрнаступу української армії. 

«Ранок» повідомляє, що помер один з авторів книжки «Про права та обов’язки: твій довідник з громадянства» — Дмитро Євдокимов. Внаслідок російської агресії загинув і поет, письменник Юрій Руф, книжки якого виходили у видавництві «Залізний тато». 

Читайте також: Не на передовиці, а на передовій: видавництва військових і волонтерів в Україні

Що ж видавці нині пропонують українцям? 

Видавці продовжують публікувати новинки. У IST Publishing вийшло три книжки під час війни: 

«За березень видали 3 книжки: «Розмови про архітектуру» додрукували в Україні, книжки «Павло Маков. Фонтан виснаження. Висока вода» до українського павільйону на венеційську бієнале англійською надрукували в Нідерландах, а українською мовою — у Литві», — розповідають для Читомо в IST Publishing. 

Також видавництво Анетти Антоненко, Книголав, Фоліо відкрили продаж електронних книжок на сайті за 1 грн. 

«Зробили безкоштовний доступ до дитячих та частини дорослих аудіокниг на час активних військових дій. Отримали рекордну кількість завантажень безкоштовного контенту», — розповідають в аудіовидавництві «Абук» для Читомо. 

Безкоштовний доступ до вибраних книжок пропонують й Свічадо, Наш Формат, Видавництво Старого Лева, Vivat, Родовід, Астролябія, Yakaboo Publishing, НК-Богдан. 

Читайте також: У Лабораторії більше не перевидаватимуть книжку про Ангелу Меркель

Як, на думку видавців, держава нині може підтримати книговидавничу сферу?

Більшість видавців відповіли, що дії держави повинні бути зосереджені на представлені української культури за кордоном, адже це сприятиме формуванню позитивного іміджу України та підвищенню довіри. Не варто забувати й про інвестиції у книговидання, пошук та організацію грантів у культурній сфері, сприянню продажу прав на книжки українських авторів, пошук гуртових постачальників. 

• Іноземне фінансування

«Звернутись до європейських інституцій: Міжнародного фонду «Відродження», Міжнародного банку реконструкції та розвитку з проханням виділити фінансування для підтримки сфери книговидання в Україні. Займатися пошуком інших іноземних фондів та асоціацій (і створити відповідну базу), які б стали потенційними замовниками для українських видавництв для закупівлі і поширення книг серед вимушено переселених земляків за кордоном», – зазначають у видавництві «Каламар».

Цю думку підтримують багато видавців. Схожі речі зазначили й у видавництвах «Жорж», «Абук», «Наш Формат», «Bookraine Publishing House», видавництві Жупанського та інших. 

«Не втратити самі ці сфери та людей, бо це важливо для життя – бути культурною нацією. Війна продемонструвала, що культура та безпека працюють так само як і екологія: якщо ви сортуєте, а ваш сусід палить траву, то ваша екологія не ок. Про це потрібно говорити, щоб було світове усвідомлення. Актуалізувати цінність історії, наблизитись до широкого загалу. Цього разу книговидання саме не підніметься, потрібна допомога та інвестиції», – зазначають у видавництві «Жорж». 

• Допомога в закупівлях книжок для переселенців України

Однією з форм закордонної діяльності є й закупівля та розповсюдження книжок для українців, які є вимушеними переселенцями в інших країнах: 

«Закупівля книг для тимчасово переміщених осіб та українців за кордоном, що дасть змогу книговидавничій сфері хоч трохи втриматись на плаву», – зазначають у видавництві «Букрек». 

• Допомога в налагодженні співпраці з незалежними книгарнями світу

Важливим є і допомога в налагодженні комунікації: 

«Налагодити комунікацію видавництв з незалежними книгарнями та видавництвами за кордоном, аби ті могли підтримувати фінансово», – розповідають у Nebo BookLab Publishing.

• Запровадити податкові пільги для видавців

Не обійшлося й без пропозицій у зміні законодавства: запровадження податкових пільг для видавництв, а також заповнення пробілів в українському законодавстві, які стосуються електронної й аудіокниги.

«Йдеться про податкові пільги українським видавництвам, що продають електронні і аудіокниги через мобільні додатки на платформах AppStore і Google Play Market (запровадження ПДВ для цих платформ у 2022 році вдарило по українських компаніях перш за все). Заповнити пробіли в українському законодавстві, що стосується електронної й аудіокниги, виписати на законодавчому рівні ці поняття і правовідносини в галузі. Інформаційно сприяти розвитку ринку електронних і аудіокниг», – коментують ситуацію в аудіовидавництві «Абук». 

Схожу думку щодо надання пільг мають у видавництві Українського Католицького Університету: 

«Для тих, хто продовжив працювати й виплачувати працівникам заробітну працю – дати податкові пільги. Слід розуміти, що можливості держави через значні втрати завдані війною є обмежені, водночас підтримки потребує весь бізнес. Головне, щоб працювала економіка, а у людей була зарплата і купівельна спроможність. Добре, якщо за сприяння міжнародних організацій буде можливість закупити наявні збережені складські запаси видавництв для поповнення бібліотечних фондів».

• Врегулювати питання електронної книжки

Важливою є і підтримка електронної книги й інновацій в книговиданні, зокрема через те, щоб українці мали доступ до книжок рідною мовою з будь-якої країни світу: 

«Збагачувати видавничий портфель електронними книжками, аби українці, які переїхали мали змогу читати. Комунікувати через блогерів тощо, що видавництво працює та заохочувати людей купувати книжки», – вважаюають у Nebo BookLab Publishing

Як бачимо, над створенням електронних книжок працюють багато українських видавців: 

«Зараз, коли стало зрозуміліше, що треба якось все одно продовжувати діяльність, ми сфокусувалися на створенні електронних книжок. Давно збиралися, але весь час щось заважало, аж поки альтернатив не залишилося. Знайшли партнерів, завдяки яким зможемо розповсюджувати електронні книги за кордоном, зокрема в Польщі. Ну і продовжуємо те, що розпочали ще до війни — систематизуємо свої електронні архіви, продовжуємо роботу над книгами. Є кілька проєктів, яким залишилося лише дочекатися перемоги, щоб бути надрукованими. Тож чекаємо», — розповідає менеджерка з друку видавництва Laurus Анастасія Гулько. 

• Зберегти закупівлі книжок у бібліотеки

Також у видавництвах «Наш Формат», «Каламар», видавництві Жупанського зазначили, що потрібно збільшити закупівлі книжок у бібліотеки, особливо у тих регіонах, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення, а також сприяти друку книжок для дітей. 

«Спрямувати кошти на покриття витрат на переклад та друк, підтримати програму «поповнення бібліотечних фондів», яка можливо була б доповнена шкільними бібліотеками, особливо в тих місцевостях, куди вимушено переселилися українці після повтомаштабного вторгнення», — зазначають у видавництві «Каламар». 

• Продовжити бойкутувати російських видавців і письменників

І звісно, продовжувати бойкутувати бізнес і публічні події росії, заборонити продавати ліцензії на переклад російським видавництвам, йди до нашої спільної перемоги:

«Перемогти ворога! Закрити всі шляхи надходження будь-якої літератури з росії. Зупинити діяльність всіх дочок російських видавництв та книготорговців, дотичних до росії», — зазначають у видавництві «Комубук».

• Інвестувати в культурні інституції

Пропопонують видавці не забувати про інституції, які працюють над літературними проєктами, щоб зберегти культутний ландшафт.

«Зберегти сферу культури. Зрозуміло, що одразу після завершення війни буде складно масштабно інвестувати в культуру, але принаймні не дати вмерти культурним інституціям, фестивалям, видавництвам, книгарням — це вже відчутний внесок», — зазначають у Meridian Czernowitz.

Читайте також: Серед регулярних читачів книжок в Україні виділили три основних групи − опитування