Від «Ангелуса» до української бібліотеки в Брюсселі: перемоги України за кордоном у 2021-му

2021 рік був для української книжкової індустрії та культури не лише періодом випробувань, але й роком численних закордонних перемог. Angelus для Катерини Бабкіної, успіхи поезії Сергія Жадана, низка нагород для українських ілюстраторів, а також вірші харківських поетів у чеських трамваях — згадуємо про найяскравіші минулорічні здобутки на міжнародній арені.

Фікшн і нон-фікшн

Номінації, шортлист та  отримання премії Angelus

Лавреаткою Центральноєвропейської премії «Ангелус» стала Катерина Бабкіна. Вона отримала перемогу за книжку «Nikt tak nie tańczył, jak mój dziadek» («Мій дід танцював краще за всіх»). 

Окрім неї, на премію претендувало ще 11 українських авторів і авторок: Вікторія Амеліна, Андрій Бондар, Олаф Клеменсен, Артем Чех, Петро Яценко, Богдан Коломійчук, Анатолій Крим, Марк Лівін, Андрій Любка та Олег Сенцов. До шортлиста, окрім книжки Катерини Бабкіної, потрапив роман «Магнетизм» Петра Яценка.

Крім того, Катерина Бабкіна отримала Приз глядацьких симпатій імені Наталії Горбанєвської. Цією відзнакою її нагородили за підсумками читацького онлайн-опитування.

Збірка оповідань «Мій дід танцював краще за всіх» вперше вийшла у видавництві «Комора» у 2019 році. У ній оповідання складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя.

Номінація у конкурсі лонгрідів True Story Award

У лютому репортаж львівської журналістки Вікторії Дяченко номінували у всесвітньому конкурсі лонгрідів True Story Award серед 39 текстів з усього світу. Відзначили особисту родинну історію «Своє.Рідне» про Донбас і Галичину. Вікторія Дяченко — єдина українка серед 39 фіналістів конкурсу. Номінантів обирали серед 1179 текстів від конкурсантів зі 101 країни. 

Поезія

2021 PEN America Literary Awards та The Derek Walcott Prize for Poetry

У лютому збірка вибраних віршів Сергія Жадана «Новий правопис» (A new orthography) увійшла до списку фіналістів премії 2021 PEN America Literary Awards у номінації «Перекладна поезія», у квітні вона ж потрапила до у фінал The Derek Walcott Prize for Poetry. 

«Новий правопис» вийшов друком у 2020 році у перекладі Джона Геннессі та Остапа Коня. Це п’ятий том із серії «Сучасна українська поезія» видавництва Lost Horse Press. «У цих віршах поет зосереджується на повсякденному житті під час російсько-української війни, створюючи інтимні портрети мешканців країни та їх реакції на кризу. Жадан відроджує та переглядає роль романтичного барда ХІХ століття, який чітко зображає свою громаду, зберігаючи її найцінніші аспекти та найтемніші нюанси», — ідеться в анотації до неї.

Вірш Жадана опублікували у New York Times

Вірш «Плеєр» на англійську переклали американська письменниця, перекладачка і театральна діячка українського походження Вірляна Ткач і американська поетка Ванда Фіпс. Для New York Times вірш відібрав американський поет і юрист Реджинальд Дуейн Беттс. «Боб Холман називає поезію Сергія Жадана «Кентерберійськими казками» українського простолюду. Сергій Жадан розповідає про всіх людей: солдатів, фермерів, наркоторговців та бідноту. Список можна продовжувати до тих пір, поки він не включить усіх. Як же інакше? Ці вірші створені у світі, який лякає, де бажання бути вільним призводить до скупчення трупів, де, незважаючи ні на що, ти все одно повинен співати і любити», — написав він в анотації до твору.

Швейцарська літературна премія

Письменник і науковець Ігор Павлюк став лавреатом Швейцарської літературної премії за збірку віршів «Артанія» («Arthania: Selected Poems»), що видало у 2020 році американське видавництво Dorrance Publishing Company, у перекладі Юрія Лазірка.

Передмову до книжки написав лавреат Нобелівської премії з літератури Мо Янь.

«Усередині — теми свободи, особистості та суспільства, тема любові до природи, до батьківщини, до батьків, інших людей, тема свободи і сирітства, боротьби за незалежність… усе це виражається в цій автобіографічній книжці в поетичному стилі. Його життєве кредо висловлено тут такими словами: «Я готовий жити віками і я готовий померти щомиті», — ідеться в анотації.

Українська поезія у чеських трамваях

У межах українсько-чеського проєкту вірші харківських поетів прикрасили трамваї міста Брно в Чехії. У п’ятнадцяти трамваях чеського міста з 4 листопада по 4 грудня популяризували творчість поетів різних часів − від VII століття до сучасних. Серед авторів — Іван Орновський, Семен Климовський, Григорій Сковорода, Михайло Петренко, Михайль Семенко, Христина Алчевська, Олександр Олесь, Володимир Свідзінський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Артем Полежака, Олег Коцарев, Сергій Жадан, Анатолій Перерва. Поезії були зображені на тлі архітектури чеського міста. Проєкт взаємний: з 17 листопада у вестибюлях та вагонах Харківського метро розмістили твори таких авторів із Брно, як Ян Скацела, Віола Фішерова, Тімо, Їржі Крховський, Мартін Райнер та інших.

Відеопоезія української авторки відібрали на міжнародний кінофестиваль у Мексиці

Поезія у відеоформі Софії Ленартович увійшла до офіційної програми міжнародного кінофестивалю «Fotogenia». «Відеопоезію «Після/After» разом я з друзями знімала на айфон, а монтувала — у додатку для смартфонів. Я зауважила загальну тенденцію: організатори фестивалів цінують насамперед актуальність теми, змістовність роботи й автентичне звучання», — розповіла авторка;

Французький поетичний конкурс Poésie en liberté

15-річна киянка Анна-Марія Баландіна стала лавреаткою міжнародного поетичного конкурсу у Франції Poésie en liberté, вона посіла друге місце у номінації «Французькі школи за кордоном» за вірш «Le Caricaturiste» («Карикатурист»). 

«Цей вірш про те, що митці бачать світ по-іншому, − це їм ускладнює життя, насправді», — каже вона.

Дитліт

Каталог книжкових рекомендацій в галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки»

Дві українські книжки увійшли у престижний каталог «Білі круки-2021». Це твори Станіслава Дворницького і Катерини Міхаліциної «Реактори не вибухають», видавничо-освітній проєкт «Портал», 2020 та «Куди і звідки» творчої майстерні «Аґрафка», Видавництво Старого Лева, 2020.

До переліку обрали 200 книжок 38 мовами з 54 країн світу. Міжнародна молодіжна бібліотека в Мюнхені (International Youth Library) відзначила їх за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. У 2021-му англійська версія каталогу відзначала 35-річчя.

Номінація на премію Астрід Ліндґрен

Минулого року на шведську премію за досягнення в літературі для дітей та юнацтва Астрід Ліндґрен номінували письменника Сашка Дерманського. Він став єдиним представником серед 282 кандидатів з 71 країни. 

Премію заснував шведський уряд з метою посилити інтерес до дитячої літератури у світі й зробити її доступнішою для дітей. Лавреатами премії можуть стати письменники, ілюстратори, диктори чи організації з усього світу, незалежно від мови чи національності. Їхні твори повинні мати високий художній рівень та відповідати гуманістичним ідеалам і цінностям, що їх демонструє творчість Астрід Ліндґрен.

Переможця оголосять 22 березня у Стокгольмі.

Ілюстрація та дизайн

Перемога у Nami Island International Picture Book Illustration Concours 2021 та 2 місце на European Design Award

Минулого року книжка «Куди і звідки» творчої майстерні «Аґрафка» потрапила до списку переможців Nami Island International Picture Book Illustration Concours 2021 та здобула срібло на цьогорічному конкурсі комунікаційного дизайну European Design Award.

У Nami Island International Picture Book Illustration Concours 2021 книжка перемогла в номінації Green Island. «Цей конкурс вважається одним з найвпливовіших в царині книжкової ілюстрації. Його організатором є NAMI Island Inc. Ця організація, зокрема, є офіційним спонсором премії Hans Christian Andersen Awards – головної світової премії для авторів та ілюстраторів дитячої літератури, що присуджується раз в два роки (її ще називають «дитячим Нобелем»). Тому бути серед переможців NAMI Concours дуже почесно», – зазначають Романа Романишин та Андрій Лесів.

На European Design Award майстерня отримала нагороду у категорії «Книжкова і видавнича ілюстрація» (Book & Editorial Illustration).  Всього нагороди вручили у 35 категоріях у 7-ми групах, серед яких «Брендинг», «Виставковий дизайн», «Цифровий дизайн», «Ілюстрація», «Самопромоція». Окремо відзначали у спеціальних категоріях «Агенція року», «Приз журі», «Найкраще шоу».

«Куди і звідки» — новий авторський проєкт Романи та Андрія — це «візуальна й інтелектуальна мандрівка крізь тисячі років».

«Рух є природним: Земля, вода на ній, атмосфера, континенти, усі живі організми перебувають у безперервному русі. Ми ходимо, бігаємо, стрибаємо, повзаємо, пливемо, летимо. Ми мандруємо. Ця книжка — про рух і про мандри: не лише людей, а й тварин, рослин, вітру, води, нашої планети. Вона розповідає про подорожі заради торгівлі чи завоювання, про подорожі задля задоволення і відпочинку чи задля виживання, про наукові експедиції і паломництво. Про міграції, мапи, навігацію і, зрештою, про пошук свого власного шляху», — ідеться в анотації до книжки.

У США книжку «Аґрафки» «Війна, що змінила Рондо» внесли до сотні найкращих ілюстрованих видань року

Книжку «Війна, що змінила Рондо» творчої майстерні «Аґрафка» американський журнал про книжки Kirkus Reviews вніс до сотні ілюстрованих англомовних книжок, що вийшли у США цього року. Більшість видань у ньому — для дітей. Також у журналі опублікували рецензію на книжку.

«У цій історії немає натяків на якісь культурні чи географічні ознаки, вона чітко підкреслює важливість кожної людини зробити свій внесок у боротьбі з темрявою. Мальовничий, ліричний текст реалістично зображує наслідки війни, а візуальне зіставлення барвистого, яскравого, уявного світу та його спустошених війною наслідків є суворим», — ідеться у ній.

Виставка української ілюстрації в Італії

В Італії на 6 Міжнародному фестивалі візуального дизайну Graphic Days Torino 2021 відбувся  виставковий проєкт про українську ілюстрацію Eyes on Ukraine.

На ній експонували кілька напрямків візуального дизайну:

• зіни – роботи студентів НАОМА, присвячені локальним історіям та подорожам Україною;
• кураторський проєкт клубу Pictoric #YellowBlue – ілюстративні постери про незвичну, не туристичну Україну
• 18 українських дитячих книжкових проєктів, що перемагали на українських та міжнародних конкурсах за останні 5 років. Серед них «Школознавство» (видавництва «Портал»), «Розшукується Зіна», «Острів скарбів» (видавництва Nebo BookLab Publishing), «Історія, яку розповіла Жука» (Видавництво Старого Лева) та інші;
• найкращі книжки від Книжкового Арсеналу;
• виставка плакатів про Георгія Нарбута видавництва «Родовід»;
• витяги з журналу «Telegraf» про українську ілюстрацію та дизайн.

Виставку організували клуб українських ілюстраторів Pictoric спільно з Association for social promotion Print Club Torino (Італія), за підтримки Українського інституту, під патронатом Посольства України в Італії, Генерального Консульства України у Мілані.

Шортлист 55-ї Болонської виставки ілюстраторів

Українська ілюстраторка Оксана Драчковська увійшла до короткого списку 55-ї Болонської виставки ілюстраторів. Заявки надійшли від 3235 художників з 68 країн. Міжнародне жюрі обрало 303 фіналістів.

«Передусім це моя власна перемога для самої себе. Знаєте, це коли ти колись придумав собі мрію, потихеньку йшов до неї, і одного дня несподівано вона здійснюється. Звісно, я чудово розумію, що всі ці конкурси є відносними, і знаю, що в Україні є ще дуже багато класних ілюстраторів, на яких я рівняюся. Тому зовсім не вважаю після того, як я стала фіналісткою, що я найкраща. Але хочу, щоб це було великим стимулом та натхненням для молодих ілюстраторів. Все можливо, якщо дуже хотіти і багато працювати», — зазначала Оксана Драчковська.

Болонська виставка ілюстраторів проходить щороку, починаючи з 1967-го. Мета цього конкурсу — демонстрація останніх трендів ілюстрації через нові імена художників. Виставка організовується в рамках Ярмарку дитячої книжки у Болоньї (Італія), який є провідним ярмарком дитячих книжок у світі.

Почесна відзнака на міжнародному конкурсі CLAIRVOYANTS

Ілюстратор Олександр Шатохін отримав почесну відзнаку на IV міжнародному конкурсі проєктів ілюстрованої дитячої книги CLAIRVOYANTSCLAIRVOYANTS.

У 2021 на CLAIRVOYANTS надійшла рекордна кількість робіт – 1063 проєкти з 76 країн. Усі проєкти оцінювались двома незалежними журі: міжнародним та журі видавництва Dwie Siostry.

Довгий та короткий списки World Illustration Awards 2021

Проєкти українських ілюстраторів увійшли у довгий список міжнародного конкурсу World Illustration Awards 2021. Дві українські ілюстраторки увійшли у короткий список: Альона Шостко з ілюстраціями до книжкового проєкту «Ці дивовижні українці» потрапила у категорію «Дитячі видання», Ольга Штонда потрапила у категорію «Дослідження» з роботою «Не мій день».

Проєкт Альони Шостко складається з книжки та сайту, його створила креативна агенція Green Pinguin у 2019 році за підтримки Українського культурного фонду. Він доступний двома мовами: українською й англійською. Видання структуроване за розділами, що присвячені українській історії, культурі, науці, стереотипам, революціям, святам та народам-сусідам. У книжці 20 розгорток на різні теми, по 20 фактів у кожному. Роботи Альони Шостко ілюструють кожен факт окремо, а також усі разом, — формуючи унікальну картину кожної розгортки, де текст інтегрували в ілюстрації. Ілюстраторка працювала на iPad за допомогою графічного редактора Procreate.

Ольга Штонда — ілюстраторка із Харкова. Для малюнків ілюстраторка використала китайські чорнила та акварельний олівець. Намальоване вона відсканувала, об’єднала й обробила у графічному редакторі Photoshop.

Колекція книжок-картинок Франкфуртського книжкового ярмарку від платформи dPICTUS

Роботу художниці та ілюстраторки Олени Сметани «Дороги» відібрали до колекції книжок-картинок від платформи dPICTUS.

Загалом до тогорічної колекції подали майже 400 проєктів із 60 країн. До колекції The Unpublished Picturebook Showcase відібрали 84 проєкти, які отримали найбільшу кількість голосів міжнародного журі, до якого входили представники видавництв.

«Історія про те, як багато доріг чекають на вас. На деяких з них світитиме сонце, і будуть усмішки. Інші − стрімкі та кам’янисті. Деякі будуть яскравими і кольоровими, інші можуть бути темними і похмурими. Але вам доведеться бути сміливими, тому що є так багато цікавих і захоплюючих речей, що чекають на вас і так багато доріг…», — ідеться в анотації до книжки.

Українська ілюстраторка перемогла у конкурсі у Шанхаї The Golden Pinwheel

Ілюстраторка Юлія Гвілим стала переможницею міжнародного конкурсу молодих ілюстраторів The Golden Pinwheel. Перемогу вона здобула у номінації Golden Pinwheel Astra Award з серією ілюстрацій «What the moon told me» («Що сказав мені місяць»), які увійшли до цьогорічного дитячого видання південнокорейського видавництва Who’s Got My Tail (Сеул). Ілюстрації створені з використанням різних технік, їх поєднанням.

«Іноді сон здається дітям такою несправедливістю. Вони вважають: «Чому я єдиний, хто повинен лягати спати?» Але в усьому світі діти також засинають. Де вони сплять? Про що їм сняться сни? З Місяця ми дивимося на те, як діти, які живуть у дуже різних середовищах, спатимуть сьогодні вночі», — ідеться в описі до ілюстрацій.

Видавці 

Шортлист відзнаки Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2021

Український  стартап АБУК потрапив до короткого списку відзнаки Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2021 в номінації «Аудіокнижкове видавництво року». International Excellence Awards нараховувала сім категорій, у яких були представлені видавці та фахівці книжкової галузі з 15 країн світу.

«Для нас ця номінація — не тільки професійне визнання нас як видавця (зокрема, журі оцінювало семпли наших аудіоп’єс) та як бізнес-компанії, що з нуля будує новий ринок для україномовної літератури. Це й визнання України як гравця глобальної аудіокнижкової галузі. Ми розраховуємо на те, що завдяки цій номінації нам буде простіше вести переговори про аудіоправа і домовлятися про співпрацю з іноземними видавцями і правовласниками», — розповіла директорка АБУК Марія Помазан.

Бібліотеки

У лютому бібліотеку Станіслава Вінценза повернули з Німеччини до України. У Львівському історичному музеї тривала виставка книжок з приватної бібліотеки письменника, філософа та перекладача Станіслава Вінценза, якого називають «Гомером Гуцульщини». Колекція налічує майже 1000 раритетних видань.

Крім того, в одній з бібліотек Брюсселя заснували публічну колекцію українських книжок, а фламандська бібліотека Bib de Lettertuin у Волюве-сен-П’єр (Брюссель) започаткувала першу публічну колекцію українських книжок у Бельгії.

Ініціатива належить Наталії Карпенко та її читацькому клубу BookBabClub, членкині якого подарували свої книжки бібліотеці. Колекція складається з понад 120 книжок сучасної та класичної української літератури, світової літератури українською мовою, літератури для підлітків та дітей, а також творів бельгійських письменників українською мовою та літератури про Україну різними мовами. Посольство України у Бельгії  подарувало бібліотеці нещодавно видане 14-томне зібрання усіх творів Лесі Українки.

Переклад

Премія American Assoiciation for Ukrainian Studies

Перекладачі збірки оповідань Оксани Забужко Your Ad Could Go Here отримали премію AAUS (American Assoiciation for Ukrainian Studies) за найкращий переклад з української мови на англійську. Переклали тексти до збірки Ніна Мюррей, Галина Гринь, Аскольд Мельничук, Марко Царинник та Марта Горбань. Книжка вийшла 2020 року у видавництві Amazon Crossing.

«Як перекладацький проєкт, Your Ad Could Go Here — це неймовірна, просто-таки титанічна праця, і за неї окрема дяка належиться «менеджеру» книжки, моїй багатолітній американській редакторці Ґабріелі Пейдж-Форт. Це вона, людина з бездоганним стилістичним слухом, довго сушила голову над тим, як з оповідань і повістей, перекладених різними людьми в різні роки, зробити цілісну книжку, що звучала б наскрізним і впізнаваним «авторським» голосом, — завдання, повірте, не з легких! (І це при тім, що я взагалі нелегкий до перекладу автор, серед західних славістів «перекласти Забужко» вважається свого роду «сертифікатом» професійної майстерности!)

Більшість творів для цієї збірки переклали Ніна Мюррей і Галина Гринь, але не можна було обійтися й без «Я, Мілена», вперше опублікованої англійською в Канаді 1998 року у версії Марка Царинника й Марти Горбань, і без «Дівчаток», що їх 2005 року переклав і видав окремою книжечкою Аскольд Мельничук, – йому тоді, до речі, прислав захоплений відгук сам Дон ДеЛілло, що в англомовному світі можна вважати заявкою на премію будь-якого рівня гоноровости… Врешті-решт, Ніні Мюррей (яка раніше блискуче впоралася з англійським перекладом «Музею покинутих секретів») було доручено зробити загальну редакцію всіх восьми творів, що увійшли до збірки, — і в результаті Your Ad Could Go Here зазвучала, як прекрасно зіграний камерний оркестр під рукою талановитого диригента!», — розповіла Оксана Забужко.

«Заповіт» Тараса Шевченка у десятці книжок, які мають найбільшу кількість перекладів

«Заповіт» Тараса Шевченка став книжкою, яку найбільше перекладали з української, та яка увійшла у п’ятірку книжок світу за кількістю перекладів. Дослідники склали перелік зі 195 країн і знайшли інформацію про книжки, що найбільше перекладали у кожній з них. До уваги взяли дані з найбільшого у світі бібліотечного онлайн-каталогу WorldCat і авторитетні джерела інформації. Не брали до уваги релігійні тексти та книжки, що переклали менше, ніж 5 мов світу.

До списку десяти книжок світу за кількістю перекладів увійшли:

• «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері (понад 380 перекладів) − Франція;
• «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді (понад 300 перекладів) − Італія;
• «Пригоди Аліси в Країні див» Льюїса Керрола (понад 175 перекладів) − Англія;
• «Казки» Ганса Крістіана Андерсена (понад 160 перекладів) − Данія;
• «Заповіт» Тараса Шевченка (понад 150 перекладів) − Україна;
• «Вигадливий ідальго Дон Кіхот з Ла Манчі» Мігеля де Сервантеса (понад 140 перекладів) − Іспанія;
• «Шлях до щастя» Лафаєт Рон Хаббард (понад 112 перекладів) − США;
• «Пригоди Тінтіна» Жоржа Проспера Ремі (понад 93 переклади) − Бельгія;
• «Трагедія людини» Імре Мадаха (понад 90 перекладів) − Угорщина;
• «Алхімік» Пауло Коельйо (понад 80 перекладів) − Бразилія.

Інше

У Канаді видали путівник українським книжковим ринком

Путівник «Український книжковий ринок: перспективи та можливості» видали французькою й англійською мовами. Його підготували у межах співпраці Українського інституту книги з Посольством Канади в Україні за фінансової підтримки Посольства Канади в Україні. Авторки путівника − працівниці Українського інституту книги Ірина Батуревич та Ірина Бєлкіна. Його виклали у вільний доступ на сайті Livres Canada Books. З державного бюджету України на видання путівника коштів не витрачали. 

У збірнику оприлюднили результати усіх основних досліджень УІКу, найновіших опитувань видавців і все те, що повинно допомогти канадським видавцям краще зрозуміти український ринок і налагодити партнерства з українськими видавцями. Путівник містить детальний огляд книжкового ринку, зокрема таку інформацію:

• Звички читання та покупок;
• Ціни на друковані та електронні книжки;
• Найважливіші книжкові ярмарки та події;
• Державна підтримка книговидання;
• Продаж прав та переклади;
• Важливі організації та контакти компаній.

А ще американський книжковий портал LitHub оприлюднив добірку 10 українських книжок, які варто прочитати в англійському перекладі, а український науковий інститут Гарвардського університету запустив серію перекладів української літератури на англійську мову.

Читайте також про підсумки перекладацької програми Українського інституту книги: Минулоріч переклади українських книжок вийшли у 24 країнах.

У сербському місті Новий Сад, за участі міської влади та посла України, відкрили пам’ятник-погруддя Тарасу Шевченку. В одному з містечок США назвали бульвар й авеню на честь Тараса Шевченка. Більш того, «Заповіт» Шевченка увійшов у 5 найпопулярніших книжок світу за кількістю перекладів.

А ще Директорка міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz отримала найвищу цивільну відзнаку Німеччини. Євгенія Лопата отримала Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» від президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмара. «Цю відзнаку я сприймаю як нагороду за вже зроблену роботу і як аванс за все те, що мені належить реалізувати у майбутньому», — сказала Євгенія Лопата. 

Читайте також про книжкові здобутки України у 2020 році.