Читомо-2025: 200 ексклюзивних новин, пів сотні матеріалів про культуру в іноземних медіа

2025 рік запам’ятається ще більшим руйнуванням друкарської інфраструктури, спаленими офісами й складами видавців, хвилею закриття незалежних книгарень і просторів, відкритих на романтичних сподіваннях 2022-2023 років. Список тих, кого забрав від нас 2025-й, учетверо більший за списки, які ми формували до повномасштабного вторгнення. Більшість новин, про які повідомила редакція чи тем, над якими працювала, не були позитивними. 

Проте ми намагалися бути підтримкою для наших читачів і не пропускали перемог українських письменників, видавців, ілюстраторів. Їх було чимало, але багато премій українським дієвцям вручали вже посмертно. Саме новини про заснування українських книгарень у Польщі, Латвії, Українського культурного центру в Ірландії чи перше видання «Кобзаря» арабською найтепліше зустрічали читачі у соцмережах. 

За даними Google Analytics, за 2025 рік лише сайт відвідувало 1 млн 700 унікальних користувачів, це не рахуючи охоплення в соціальних мережах. Проте 150 тисяч користувачів є нашою постійною й активною аудиторією. 

Віримо, що серед наших читачів є і ви. І ви розділяєте наші цінності, а також підтримуєте нашу роботу посильними внесками (якщо ще ні, то доєднуйтеся до Клубу Читомо).

Новини – відчуття впливу чи його ілюзорність?

За рік ми написали 1315 новин, з них – 194 ексклюзивні. Ми лишаємося медіа, яке тримає в тонусі всі профільні відомства, стежить за даними обіцянками і їхнім впровадженням. І хоч нам лише частково вдалося привернути увагу РНБО до російських видавців, на яких досі не накладені санкції, то віримо, що завдяки нашому розголосу – культурні установи не виселяють зі своїх приміщень. Приміром, після найчитанішої новини, яку ексклюзивно надала Читомо Ліна Костенко, про порушення її авторських прав концертною агенцією, організатори публічно вибачилися.

Ми намагалися відштовхуватися від інформаційних приводів, аби поговорити про явища глибше й не лише у чорно-білих тонах. Зокрема критику перекладів ми трансформували у серію публікацій про специфіку роботи разом із «Перекладачами в дії»; висміювання згенерованих текстів ChatGP у книжках українських видавців спонукало нас до розмови про те, чи змінилася редакційна політика видавців через ШІ; на успіхи програми єКнига намагалися подивитися очима незалежних книгарень; скандали про розрив співпраці з іноземними письменниками, у яких виявився «російський слід», наштовхнули нас на серію авторських думок про перебудовування ділових відносин відповідно до викликів. 

Важлива тема 2025-го — погіршення стану свободи слова у світі: судові переслідування журналістів в окупації, тиск на медіа, цензура, політичні рішення щодо мовної політики та історичної пам’яті на окупованих росією територіях. Тривала і робота з пам’яттю: посмертні відзнаки, перевидання текстів загиблих письменників і повернення архівів, які не встигли дійти до читача за життя авторів, – все це у нашому фокусі. 

Ми не перебуваємо в вакуумі, тому стежимо за погіршенням свободи слова в Сакартвело, Словаччині, Болгарії, ми писали про безперервні протести в Литві, спричинені антидемократичними проросійськими діями урядовців. Одночасно – зменшення статусу російської мови й російськомовних книжок у Латвії й закриття Російського культурного центру в Молдові. За цим цікаво і моторошно спостерігати. Зрештою, 2025-й рік розпочався із законопроєктів про заборону «вульгарної» та «непристойної» літератури у бібліотеках США, а 2026-й – з оприлюдненням файлів Епштейна. Чи матиме вплив голос Міжнародної асоціації видавців, яка цього року заснувала премію для захисників свободи слова – не впевнені. Але хочеться вірити в солідарність міжнародних колег і вплив слова, якби клішовано це не звучало.

Фактично щодня ми стаємо джерелом інформації для інших медіа, які активно моніторять й інтегрують новини про книжки до своїх редакційних сіток. 

До речі, публікації новин на Читомо із серпня по грудень були підготовлені за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Їхній зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності автора(ів).

Читомо англійською – професійне медіа про книговидання Центральної Європи 

Матеріали та новини були передруковані / перекладені у професійних виданнях англійською, німецькою, французькою, грецькою та іншими мовами.

Одне з наших завдань — це продовжувати говорити про Україну, українську культуру за кордоном. Існування англомовної версії Читомо на 70% було забезпечене нашими патронами та волонтерами. Приєднуйтеся до нашої спільноти, щоб допомагати нам поширювати інформацію про Україну!

Як і раніше, наші публікації широко перекладалися у світі, ми надавали коментарі й додаткову інформацію колегам з-за кордону, спілкувалися з блогерами. Найпопулярніша стаття серед інших медіа: Conclusions without optimism: The Ukrainian book market in 2025 (опублікована у трьох фахових виданнях одночасно). 

Торік нам вдалося поспівпрацювати з однією з найбільших і найавторитетніших газет Франції, Le Monde, у співпраці з якими ми готували матеріали для публікації про ситуацію в Україні, роботу Читомо, Розстріляне відродження та навіть політику Трампа. Ми очікували, що результати нашої роботи з журналістом Флорентом Жоржеску буде опубліковано у додатку “Культура”, проте стаття була обрана як чільна випуску – і принесла нам не тільки нових читачів, але й партнерів. Як зазначив Андрій Курков, “Вперше в історії французької преси газета «Le Monde» присвятила українській літературі три сторінки. В найгірші для України та української літератури часи.”

Крім того, статті (про) Читомо з’явилися у Livres Hebdo (FR), Index on censorship (UK), LOGOS: The Journal of the World Book Community (UK), Boersenblatt (DE), Publisher’s Weekly та  Publisher’s Weekly Frankfurt Daily (US), Publishing Perspectives (US), а завдяки гранту House of Europe, сім статей про українську культуру і літературу вийшли в Греції – як у популярних виданнях (Kathimerini, Ta Nea, Marie Claire Greece), так і в книжково-літературних – Vakxikon, Kroma magazine, The Book’s journal (GR). 

Окрім статей про Україну, особливу увагу ми приділили ситуації у Сакартвело – ми опублікували 9 статей про боротьбу видавців за свободу творчості та злочини Грузинської мрії проти культури й свободи слова. Також ми писали про Литву, Грецію, Словаччину та багато інших країн. 

Попри те, що ми не працюємо як літагенти, але регулярно публікуємо огляди перекладених і неперекладених книжок – на основі нашої роботи видавці за кордоном приймають рішення щодо публікації українських творів іншими мовами, і це нас дуже надихає.

Віримо, що наша робота допомагає українським авторам дедалі частіше звучати за кордоном.

Вибір редакції на англомовній версії

• Dmytro Krapyvenko on the end of anti-war literature
• Reading and publishing in Greece: without libraries and ‘resort literature’
• Ukrainian literature witnesses a renaissance of the short story form 
• Review of Artur Dron’s book ‘Hemingway Knows Nothing’
• Bitmap Books delivers rich visuals for retro game fans
• Eero Balk: Our elders warned us that the KGB might try to recruit us
• Daisy Gibbons: It’s interesting that so many «giants» of Russian literature often worked in Ukraine or came from Ukraine

Наші тексти

У 2025-му році ми продовжили важливі для нас проєкти, зокрема серію інтерв’ю «Слова і Кулі» з українськими письменниками, які стали військовими й волонтерами. Війна не закінчується, і мистецька спільнота й далі обростає історіями, які, як ми вважаємо, варто документувати. Ви ж пам’ятаєте, як у 2024-му ми вже встигли видати книжку «Слова і Кулі». Зараз текстів уже вистачає і на ще один том.

Ще одна серія, яка триває вже кілька років і, сподіваємось, продовжиться і надалі, це «Портрети видатних» – лонгріди про діячів української культури, про яких варто знати усім. Зокрема у 2025-му ми встигли написати про Богдана Бойчука, Віру Вовк, Юрія Клена, Грицька Чубая та багатьох інших. 

Продовжився і спільний проєкт з премією українсько-єврейського порозуміння «Зустріч». У його межах ми пишемо про відомих діячів вже єврейської культури, що пов’язані з Україною. Можна сказати, що це як і окрема серія текстів, так і своєрідне доповнення до того, що ми започаткували у «Портретах видатних». Читайте про Сому Морґенштерна, Пауля Целана, Зузану Гінчанку та інших.

Освітньо-популяризаторський компонент нашого контенту завжди мав особливий пріоритет для нас. Це стосується і пізнавальних текстів про діячів культури, і наших спецпроєктів, присвячених важливим видавничим осередкам минулого, мистецьким журналам й темі антиімперської боротьби української культури. Читомо фіксує сучасний літературний процес та історію книговидання, а також продовжить знайомити українців і закордонних читачів з накопиченим століттями спадком. 

З нового у 2025-му – два важливі кураторські треки: серія інтерв’ю Ольги Мухи з амбасадорами української культури (вийшло 8 блискучих розмов) та серія рецензій від Ганни Улюри на книжки про Україну, написані закордонними авторами, зі спільною назвою «Вони пишуть про нас».

Загалом у 2-25-му році ми написали 225  найрізноманітніших текстів про людей, події, місця та фестивалі в Україні та за кордоном, і звісно ж про книжки та важливі тренди індустрії.

Найчитаніші матеріали

• 25 українських романів сучасних письменників, які українці найбільше читали – 27 000
• Непорозуміння чи пошук дорослих у кімнаті? Після образи хлопчика з аутизмом дитяча письменниця вибачилася – 16 000 
• 7 стереотипів про Україну, які бісять в книжках іноземців – 15 000
• Переклади знову витіснили українських авторів, але не всіх: бестселери-2024 – 10500
• (Не)безпечна романтика: чому всі читають Коллін Гувер? – 10 200

Вибір редакції

У 2025-му ми створили багато добрих текстів. Та ці 12 текстів, на нашу думку, вам точно варто почитати, додати у закладки й розповісти про них друзям:

• Ренесанс короткої прози: як і чому в укрліті (не) з’являються оповідання — Ілля Рудійко
• Чи попереджала література про Трампа? Антиамериканські романи США — Макс Нестелєєв
• Україна починалася з Відрадного: ким був Аттила Могильний — В’ячеслав Левицький
• Ігор Калинець: зухвалець з музами на обох плечах — Назар Данчишин
• Ееро Балк: Старші застерігали, що нас може вербувати КДБ — Тетяна Калитенко
• Сайгон: Реінтегруватися мають не військові, а цивільні у реальність — Олександр  Мимрук
• Найтемніша зірка Станіслава Лема — Остап Сливинський
• Творити й жити, як Девід Лінч. Практичні поради — Тетяна Калитенко
• «Проводити роботу з мистецтва любові». Видавці й літературознавці про те, яким має бути перевидання — Олеся Бойко
• Книжковий ринок-2025 – кілька висновків без оптимізму — Ірина Батуревич
• Як Українське пресове бюро у Лондоні розповідало Заходу про Голодомор — Микола Тимошик
• Українське видавництво і друкарня Пантелеймона Куліша — Євген Нахлік

Репортажі із закордонних подій та з різних куточків України

Із закордонними подорожами у 2025-му було не добре, як 2024-му, але ми все ж встигли відвідати декілька дійсно важливих подій, що дозволило українським книговидавцям і шанувальникам літератури отримати уявлення про глобальний ринок й бути в курсі усіх наймасштабніших трендів. Так, ми побували на ярмарках і фестивалях у Лондоні, Болоньї, Лейпцизі, Мадриді, Перемишлі, Відні, Гданську, Токіо та Франкфурті, а окрім того — взяли участь у конференції By the Book, де були єдиними представниками з України.

Зате літературних фестивалів в Україні пройшло ще більше, ніж до вторгнення, попри всі труднощі. Чимало видавців навіть скаржилися на те, що не встигають потрапити скрізь, куди хочеться, через дуже щільний графік – ми навіть написали проблемну статтю, як «встигнути скрізь». 

Ми теж не встигли охопити усе, але з кожної події, яку ми відвідали, ми привезли історії і багато осяянь. Це зокрема тексти про фестивалі Книжковий Арсенал, Книжкова Країна та Фундамент у Києві, Форум Видавців та Земля поетів у Львові, Translatorium у Хмельницькому, Фронтера у Луцьку. А ще про відразу три літні фестивалі в Одесі, перший фестиваль BestsellerFest, новий літфестиваль у Кривому Розі, літературні вечори у прифронтовому Краматорську та про поїздки Українського ПЕН у Херсон.

Сподіваємося, і 2026-го у нас буде не менше подорожей.

Акцент на літкритиці й рейтинг «Вибір Читомо»

Про книжки ми писали багато, загалом вийшло 101 матеріал у рубриці «Читати». Навіть довелося читати Коллін Гувер, аби з’ясувати, чому її всі читають, і переглянути кілька десятків із сотні романів Андрія Кокотюхи, щоб порадити найкращі. 

У 2025-му ми зробили 5 оглядів коротких списків для премії за нон-фікшн книжки KBU Awards, аби ви знали більше про книжки, що претендували на цю нагороду. 

Окрім того, ми не облишили вже традиційні добірки новинок до Книжкового Арсеналу. Навіть зараз, станом на початок 2026-го року, вони досі не втратили своєї актуальності. Це якісні книжки, які не змарнують вашого часу.

Але загалом із фаховою літературною критикою було не все так обнадійливо. Ми це розуміли й свідомо означили напрямок розвитку літературної критики як одну зі стратегічних цілей Читомо на 2025-й рік. 

Вийшло амбітно й глобально. По-перше, запустили освітню програму для молодих журналістів і критиків — інтенсив із книжкової журналістики і літкритики за підтримки Британської Ради в Україні та у партнерстві з Litosvita. Лекторами стали як українські критики, так і закордонні, зокрема літературні критики Ганна Улюра, Анатолій та Катерина Пітики, Тетяна Петренко, Тетяна Калитенко, Валентина Вздульська, а також старша викладачка Університету Сент-Ендрюс докторка Емілі Файнер, головна кореспондентка The Guardian з питань культури Шарлотта Гіґґінс.

Серед наших учасників — журналісти й оглядачі культурної тематики як національних, так і регіональних медіа. Завдяки курсу вони підсилили свої компетенції, а також написали 15 рецензій на Читомо. Багато з них – продовжують писати для різних медіа України.

Своєрідним підсумком досягнення стратегічної цілі стало вручення відзнаки «Вибір Читомо-2025» за найкращу українську прозу, сучасний український фікшн та автофікшн. Формувало перелік «Вибору Читомо» журі, до складу якого увійшли одинадцять літературних критиків та один творчий тандем: Анастасія Герасимова, Тетяна Калитенко, Аріна Кравченко, Тарас Пастух, Тетяна Петренко, Катерина й Анатолій Пітики, Богдана Романцова, Ілля Рудійко, Ростислав Семків, Валерія Сергєєва, Ярослава Стріха та Ганна Улюра.

А з самими прозовими книжками, які увійшли до рейтингу, гадаємо, ви вже ознайомлені. Читомо зробило свій вибір у 2025 році, відзначивши найкращі книжки для дітей, підлітків та поетичні збірки року. Можете довіряти нашому смакові.

Читайте також: Читомо-2024: понад 100 розмов, 210 прочитаних та дві видані книжки нашого авторства