Жадан, Курков, Забужко збирають премії: перемоги-2022 за кордоном

Допоки Україна веде збройну боротьбу з російським агресором, книжкова сфера не тільки продовжує працювати, а й отримує численні відзнаки за кордоном. Так минулого року українські письменники отримали щонайменше сорок іноземних нагород, чверть з яких, уже традиційно, здобув Сергій Жадан. Визнання отримували й вітчизняні ілюстратори та дизайнери. А дехто з книжкових фахівців навіть потрапив до журі престижних премій. Розповідаємо про найгучніші здобутки українців у світі.

Проза

Жадан: десяток премій і висунення на Нобеля

Найпліднішим лауреатом міжнародних премій завжди був і залишається Сергій Жадан. Цього року його удостоїли десятком відзнак і навіть висунули на Нобелівську премію з літератури.

Подання на Нобеля здійснив Комітет літературознавчих наук Польської академії наук. 

«Жадан — один із найвидатніших поетів України, чудовий прозаїк, перекладений і нагороджений у світі, — на нашу думку, лавреат Нобелівської премії. Його голос як поета вже багато років має особливе значення для українців. Вільна Україна значною мірою говорить і думає словами Жадана, уважно їх слухає. Сьогодні поет у своєму Харкові. І він бореться», — йшлося в заяві комітету.

Польське видання Gazeta Wyborcza назвало Сергія Жадана людиною року. «Він не виїхав, незважаючи на те, що росіяни жорстоко бомбардують місто, а зайнявся тим, для чого покликані письменники під час війни: підняття настрою людей, заспокоєння їхніх сердець, організація концертів у сховищі Харківського метро», – наголосили у виданні.

За англомовний переклад роману «Інтернат» Сергій Жадан отримав Літературну премію Європейського банку реконструкції та розвитку. Премію у розмірі 20 тисяч євро розділили між собою автор роману та його перекладачі – Рейлі Костіган-Хьюмс та Ісаак Стекхаус Уілер. Англомовне видання роману вийшло у видавництві Yale University Press минулого року під назвою The Orphanage.

За політичне мислення 2022 року Жадана відзначили німецькою премією Ганни Арендт. 

«Погляди, які Сергій Жадан пропонує своїм читачам на українське суспільство, те, як він розповідає про виживання під час війни, є унікальними в новітній європейській літературі», — заявили у журі.

Також зауважують, що Сергій Жадан є «великим оповідачем, який продовжує традицію центральноєвропейської літератури та водночас революціонізує її».

Також у 2022 році Жадан став лавреатом Премії миру німецьких книгарів та отримав Schwarzkopf Europe Prize за підтримку демократичних цінностей.  

З тим самим формулюванням – за підтримку демократичних цінностей – письменника відзначили премією Свободи від швейцарської фундації Франка Ширрмахера.

Також письменник посів друге місце у списку культурних діячів 2022 року однієї з найавторитетніших газет та онлайн-медіа Німеччини Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Крім цього його удостоїли нагороди Форуму діалогу та співпраці Польща – Литва імені Єжи Ґедройця. Окрім Жадана лавреатами стали: міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, військовий капелан Сергій Дмитрієв, історикиня Наталія Яковенко.

Цього ж року Сергій Жадан отримав польську премію імені Серджіу Віейра ді Меллу. Премією відзначають за вагомий внесок у боротьбу за права людини.

Читайте також: 30 та 1: найзнаковіші нагороди Сергія Жадана

Пів десятка нагород Куркова

Кілька нагород цього року здобув і популярний за кордоном Андрій Курков. 

Зокрема, його відзначили міжнародною літературною премією Халдора Лакснеса у Ісландії. Її присуджують міжнародно визнаним авторам за внесок у відновлення письменництва. Попередніми лавреатами були письменник Ієн Мак’юен та письменниця Еліф Шафак.

Крім цього письменник став лавреатом премії Freedom of Expression Awards у номінації Trustees Award. Цією премією відзначають тих, хто зробив значний вплив на боротьбу з цензурою в будь-якій точці світу.

«Я був досить здивований цією нагородою. Але вона мені ще раз доказала, що все, що говориться голосно і переконливо – люди чують! І слова на захист прав людини і на захист несправедливо засуджених, таких, як Наріман Джелял або Владислав Єсипенко, не вилітають в пустоту, вони мають силу і вони спонукають тих, хто їх чує, до дії, до вираження власної позиції, до боротьби», — зазначив Курков.

Також письменник отримав німецьку премію за інтелектуальну й естетичну відвагу. Премію ім. Софі та Ганса Шолль йому вручили за книжку «Tagebuch einer Invasion» («Щоденник вторгнення»), яка вийшла в німецькому перекладі в Haymon Verlag. 

Водночас роман «Сірі бджоли» відзначили Національною премією Медічі у Франції як найкращий закордонний твір. Переклад книжки французькою здійснив Поль Лекен (Ліан Леві).

Цей роман також увійшов до списку найкращих книжок 2022 року за версією The New Yorker.

Три відзнаки Забужко

Оксані Забужко цього року присудили почесну нагороду Варшавського книжкового ярмарку IKAR. Премію авторці вручили за тривалу присутність українського голосу, що розповідає про свободу та права людини, у світовій літературі.

Також письменниця отримала премію Міської ради Кракова імені Станіслава Вінценза. «Це данина величезній праці, спрямованій на усвідомлення світу історичної, культурної та екзистенційної специфіки України, а також літературних досягнень, які наближають чутливість нашого макрорегіону», — зазначили у муніципалітеті Кракова.

Збірка есеїстики Забужко  «Планета Полин» потрапила до переліку найкращих книжок 2022 року за версією польського часопису Książki.

Премія Гайне, спецвідзнака літературної премії ЄС, номінації на Angelus

Юрія Андруховича удостоїли премією імені Генріха Гайне міста Дюссельдорф. 

Мер міста Штефан Келлер наголосив, що місто вшановує цією нагородою «рішучого прихильника європейських цінностей», нагорода є нагадуванням про необхідність «продовжувати виявляти солідарність з Україною та українським народом».

Водночас Мирослав Маринович отримав чеську премію «Пам’ять нації». «Нинішня російська агресія в Україні надала нового значення тисячам годин оповідей, яке ми записали досі. Але ще до початку війни ми створили відділення “Пам’яті Нації” в Україні і завдяки набутому досвіду були однією з перших чеських організацій, яка почала ефективно допомагати відважним українцям. Однак ще до цього ми записали низку історій від місцевих свідків. Серед них — історія Мирослава Мариновича, який стає п’ятим лауреатом цьогорічної премії “Пам’ять нації”», — зазначили організатори премії – некомерційна компанія Post Bellum.

А Станіслава Асєєва за роман «Світлий шлях: історія одного концтабору» відзначили однією зі шести спеціальних відзнак Міжнародної премії Вітольда Пілецького. Нагороду йому присудили у спеціальній номінації, присвяченій російській агресії проти України, яка триває з 2014 року, або протестам та репресіям у Білорусі, які тривають з 2020 року.

Одну із п’яти спецвідзнак літературної премії Європейського Союзу (European Union Prize for Literature, EUPL) 2022 року присудили Євгенії Кузнєцовій.

А Таню Малярчук удостоїли міжнародної літературної премії острова Узедом за книжку «Синій кит пам’яті».

Однією з трьох лавреатів німецької літературної премії Горнста Бінгеля стала письменниця Євгенія Бєлорусець. Нагороду вона отримала за київський військовий щоденник, який нещодавно вийшов німецькою мовою під назвою «Anfang des Krieges» («Початок війни») у видавництві Matthes & Seitz. Щоденник показує буденне життя киянок та киян в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення росії та відображає нестерпність війни. За словами авторки, насправді кожен запис у щоденнику вона робила наче в останнє — з надією, що світ не дозволить цій війні тривати ані секунди більше.

Олександр Коротко отримав Міжнародну літературну премію Мілану за  книжку «Місячний хлопчик», що побачила світ у Лондоні у 2020 р. у видавництві «Europe Books» у перекладі Майкла Пурсґлава.

Юрій Шевела та Павло Дерев’янко стали переможцями у номінаціях люксембурзького фестивалю «ЛюксКон». Зокрема, Юрій Шевела переміг у номінації «Найкращий промоутер». Павло Дерев’янко ж здобув нагороду «Кризаліс», яку вручають письменникові або художникові, який яскраво заявив про себе дебютними творами.

Усього до списку номінантів премій фестивалю потрапили 5 українських митців.

Німецький переклад «Точки нуль» Артема Чеха минулого року увійшов до короткого списку престижної премії для німецькомовних видань Hotlist.

Двоє українських авторів – Василь Махно (із книжкою Kalendarz wieczności («Вічний календар»)) та Олег Поляков (Lodowa karuzela («Крижана карусель») потрапили до довгого списку польської літературної премії «Ангелус». Крім них на відзнаку претендували ще чотири українські письменники: Василь Слапчук (Ten sam kurz drogi («Та сама курява дороги»), Володимир Лис (Stulecie Jakowa («Століття Якова»),  Богдан Коломійчук (Ekspres do Galicji («Експрес до Ґаліції») та Юрій Винничук (Lutecja («Лютеція»), переклад Bohdan Zadura, надрукувало Wydawnictwo Warstwy).

Поезія

Орден Ліни Костенко, поетка свободи Кіяновська

Нагородами відзначали минулого року й українських поетів та поеток.

Зокрема, Маріанна Кіяновська здобула звання Європейської поетки свободи 2022 року (European Poet of Freedom 2022) за збірку «Бабин Яр. Голосами» в англійському перекладі Адама Поморського.

Цю ж збірку відзначили Міжнародною літературною премією імені Збігнєва Герберта.

А от Ліну Костенко нагородили французьким орденом Почесного легіону. Це найвища нагорода у Франції, яку присуджує президент республіки за військові або цивільні заслуги. Легіон засновано 19 травня 1802. Приналежність до ордена є найвищою відзнакою пошани і офіційного визнання особливих заслуг у Франції.

Наталка Білоцерківець потрапила до короткого списку The Derek Walcott Prize for Poetry 2022 зі збіркою Eccentric Days of Hope and Sorrow  (Ексцентричні дні надії та скорботи). Премію щороку вручає видавництво Arrowsmith Press у партнерстві з Фестивалем Дерека Волкотта та Бостонським театром драматургів.

Водночас четверо українських поетів та поеток номінували на американську премію малих творів Pushcart-2022. До списку номінантів потрапили: Елла Євтушенко з віршем #BuchaMassacre, Людмила Херсонська з віршем «Війна. День перший» у перекладі Ольги Лівшин, поет Олаф Клеменсен з віршем без назви та американська поетка українського походження Джулія Кольчинська-Дасбах з віршем «Україно, рідна». Усі твори були опубліковані в антології «Соняшники: українські вірші про війну, спротив, надію та мир».

А от антологія української поезії Ukraine. 24 poètes pour un pays («Україна. 24 поети для однієї країни») увійшла до списку найважливіших книжок року французького журналу Lire. Книжка вийшла у видавництві Editions Bruno Doucey. До неї увійшли вірші як класиків (Тараса Шевченка, Леся Українки, Михайля Семенка), так і сучасних поетів (Юрія Андруховича, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана тощо). Кожен твір у збірці поданий французькою та продубльований мовою оригіналу.

Дитяча література

Білі круки, BolognaRagazzi, премія Астрід Ліндґрен

Уже традиційно українські видання для дітей та підлітків потрапляють до престижного міжнародного щорічного каталогу книжкових рекомендацій дитячої та юнацької літератури «Білі круки-2022» («White Ravens 2022»). Цього разу до каталогу увійшли книжки Дзвінки Матіяш «Мене звати Варвара» (Видавництво Старого Лева, 2021) і Марії Тахтаулової та Сергія Жукова «Україна. Від первісних часів до сьогодення», ілюстрації Жені Миронюк (Ранок, 2021).

До фіналу BolognaRagazzi Award – премії Болонського ярмарку дитячої книжки, якою нагороджують найкращі ілюстровані дитячі книжки з усього світу, увійшла науково-популярна книжка «Наші. Інженерна історія України», створена командою проєкту «Інженерний тиждень» та видана видавництвом «Моя книжкова полиця». Це п’ятдесят історій про українських інженерів та інженерок, чиї відкриття змінювали світ ще 100, 200, а то й 300 років тому. Цього року на розгляд журі було подано 2215 книжок із 62 країн та регіонів. 

Сашка Дерманського торік вдруге номінували на премію Астрід Ліндґрен. Усього до довгого списку потрапили 251 автор, ілюстратор чи організація з промоції читання з 64 країн світу.

А от книжка творчої студії «Аґрафка» Романи Романишин та Андрія Лесіва «Війна, що змінила Рондо» отримала відзнаку Берлінського літературного фестивалю «Виняткова книга 2022». ​​Серед журі нагороди книжку обрала письменниця й ілюстраторка Татя Надареішвілі.

Водночас книжку «Я так бачу» висунули на здобуття літературної премії Der Deutscher Jugendliteraturpreis 2022, що є авторитетною у сфері дитячої літератури. Премію призначає щорічно, починаючи з 1956 року, Федеральне міністерство у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини.

А книжка-картинка Катерини Бабкіної «Шапочка і кит» з’явилася у списку рекомендацій американської спільноти шанувальників дитячої літератури World Kid Lit.

Ілюстрація та дизайн

Болонська виставка ілюстраторів, World Illustration Awards

Номінантами й переможцями міжнародних премій у 2022-му ставали й українські ілюстратори.

Так Анна Іваненко та Поліна Дорошенко потрапили до переліку переможців 56-тої Болонської виставки ілюстраторів. До короткого ж списку виставки увійшли також Таня Якунова, Олена Лондон, Наталія Шалошвілі та Оксана Драчковська. На цьогорічну виставку в Італії надійшли заявки 3873 художників з 92 країн. Серед них 3460 ілюстрацій до художньої літератури та 413 до нон-фікшну. Міжнародне жюрі обрало 318 фіналістів. З-поміж них переможцями стали 78 ілюстраторів з 29 країн.

Водночас робота української ілюстраторки Тетяни Якунової перемогла в номінації «Exploration» (Дослідження) престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2022. До довгого списку премії також увійшли Андріана Чуніс, Ірина Вале та Антон Селешій.

Артбук Сергія Майдукова «KYIV» та серія ілюстрацій Анни Сарвіри «The Plan» стали переможцями міжнародного конкурсу графічного дизайну та ілюстрації Joseph Binder Award.

Книжка «Куди і звідки» творчої майстерні «Аґрафка» отримала почесну відзнаку на престижному конкурсі книжкового дизайну Best Book Design from all over the World. 

Також видання потрапило до списку переможців конкурсу Sharjah Children’s Book Awards.

Фотокниги та мистецькі видання

Photo-Aperture PhotoBook Awards, рейтинги Time та The New York Times

Визнання за кордоном торік отримували й українські фотокниги. Так два українські фотобуки увійшли до шортлиста премії Photo-Aperture PhotoBook Awards. Зокрема, в категорії Special Juror’s Mention: PhotoBooks for Ukraine (Спецвідзнака журі. Фотокнижки про Україну) до фіналу потрапив фотобук Каті Лесів «I Love You» (IST Publishing) та Каті Мотильової «Loss» (самвидав).

Водночас авторитетне нідерландське онлайнмедіа про сучасну фотографію LensCulture, що має аудиторію понад 3 млн читачів, включило українську книжку «MYPH/Молода Миколаївська Фотографія» до переліку найулюбленіших видань 2022 року. Добірку видань сформували 38 кураторів, редакторів, митців та експертів з фотографії. 

А от книжка «Одеса» Єлени Ємчук, американської фотографки та художниці українського походження, потрапила до списку найкращих видань року від американського журналу Time.

Арт-критики The New York Times сформували список найкращих мистецьких видань 2022 року. До нього увійшла книжка Treasures of Ukraine: A Nation’s Cultural Heritage.

Бізнес, маркетинг, брендинг

Red Dot та AMBA & BGA Excellence Awards

Спільний книжковий проєкт видавництва BookChef та бізнес-школи МІМ отримав перемогу у щорічному міжнародному конкурсі «AMBA & BGA Excellence Awards».

А спеціальний випуск американського маркетингового видання Adweek «Українці про Україну» переміг у міжнародному конкурсі Eddie & Ozzie Awards 2022. Випуск отримав нагороди у категоріях Full issue — Media & Entertainment (ЗМІ та розваги) та Design, single magazine issue — B2B (Дизайн). Видання повністю створювали митці з України, які постраждали від повномасштабної війни. Відомо, що подібну ідею втілюють вперше за 43 існування журналу.

Проєкт українського стартапу Awesomic отримав премію Red Dot у категорії Brands & Communication Design з проєктом «І словом, і ділом» (The League of Information Warriors), що зображає українських літераторів як військовослужбовців. Для популяризації кампанії Awesomic зобразив відомих українських письменників і філософів як воїнів, які захищають свою землю зі зброєю в руках. Серед них — Василь Стус із «джавеліном» на плечі, Ліна Костенко та Соломія Павличко з автоматом і Григорій Сковорода із мінометом.

Видавці

Prix Voltaire для УАВК

До фіналістів премії Prix Voltaire 2022 потрапила Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів. Премію заснувала Міжнародна асоціація видавців. Нагорода відзначає видатні здобутки видавців по всьому світу у боротьбі за свободу слова.

Експертність

Суддівство на BolognaRagazzi Award

Також 2022 року українських книжкових експертів залучали до складу журі престижних міжнародних нагород.

Так координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» та кураторка дитячої програми Книжкового Арсеналу Юлія Козловець увійшла до складу журі Премії у галузі дитячої літератури для ілюстрованих книжок BolognaRagazzi Award 2022.

А українська науковиця, завідувачка кафедри романської філології та перекладу факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Галина Драненко стала членкинею журі престижної європейської літературної премії «3466». Журі літературної премії  «3466. Le Grand Continent» складається з найвідоміших європейських інтелектуалів, чиї твори перекладені та визнані на міжнародному рівні.

Водночас до журі Міжнародної Букерівської премії долучився професор-славіст, один із провідних британських літературних перекладачів з української Уям Блекер.

Ще більше перемог!

Каталог Frankfurt Rights, Памук та бібліотека Конгресу

Також українська книжкова сфера отримувала й іншу підтримку різноманітних іноземних інституцій, ініціатив та відомих приватних осіб.

Так у каталозі прав Frankfurt Rights від Франкфуртського книжкового ярмарку з’явилася колекція українських книжок. До переліку Books from Ukraine потрапили майже 500 назв українських книжок. Каталог буде відкритий з жовтня 2022 по вересень 2023 року. Це видання різних жанрів й на різні теми, серед них також і книжки, присвячені російсько-українським війнам та наслідкам сусідства з державою-агресором.

А турецький письменник, Нобелівський лавреат з літератури Орхан Памук пообіцяв додати українську літературу до своїх курсів історії світової літератури в Колумбійському університеті Нью-Йорка. 

За сприяння Міністерства Культури та Національної спадщини Польщі у Кракові з’явився літературний українсько-польський портал «Посестри».

Бібліотека Конгресу США вирішила включити Читомо до своїх вебархівів. Доступ до архіву сайту матимуть дослідники бібліотеки, а в публічному доступі він з’явиться за рік після закінчення архівування.

А незалежна французька книгарня Shakespeare and Company відкрила окремий український відділ й надала «Читомо» грошову підтримку. За словами команди, для них це стало найприроднішим та «очевидним» способом діяти, щоб не залишатися безпорадними в часі війни та «масштабів насильства, від якого потерпають українці».

Українська присутність була відчутною також на різноманітних світових книжкових заходах. Так понад 40 українських видавництв взяли участь у Франкфуртському книжковому ярмарку. Президент Володимир Зеленський виступив на заході онлайн, а Олена Зеленська представила свої проєкти підтримки освіти й культурної сфери. 

У статусі почесного гостя Україна взяла участь у Лісабонському книжковому ярмарку. А на Болонському ярмарку дитячої книги ми були представлені порожнім стендом. Так українська книжкова спільнота звернулася до іноземних колег за підтримкою, щоб наступного року повернутися на Болонський ярмарок зі стендом, наповненим книжками.

Український стенд був організований на Монреальському книжковому салоні. А однією із тем Гетеборзької книжкової виставки, найбільшої культурної події у скандинавському регіоні, стали «Голоси з України».

Український куточок облаштували на Литовському книжковому фестивалі просто неба «Vilnius skaito». А на Міжнародному фестивалі поезії StAnza у Шотландії Україна була представлена цілою програмою. У чеському Брно Місяць авторських читань відкрився вечором української поезії. Також представники України виступали на Середземноморському літературному фестивалі, який проходив у серпні на Мальті.

Деякі події за кордоном були повністю присвячені Україні. Так у травні відбулися канадсько-американсько-українські читання поезії «Голоси за Україну – Слова разом. Світи нарізно». А у вересні, на Міжнародному літературному фестивалі в Берліні відбувся День читання української літератури.

У жовтні в межах «Сезону культури Британія/Україна» на Літературному фестивалі у Челтнемі провели День України. А в Парижі у листопаді пройшов фестиваль Un Week-end à l’Est (Вікенд на Сході), який фокусувався на культурних здобутках Одеси та України загалом.

Читайте також про книжкові перемоги України за кордоном у 2021 році