Як російське вторгнення завдає шкоди українській культурі

Росія почала знищувати українську культуру відразу, як розпочала війну проти неї. Згадати тільки горезвісний мистецький фонд «Ізоляція», який терористи з «ДНР» захопили та перетворили на концтабір і катівню. Однак з початком повномасштабного вторгнення знищення української культури набрало нових обертів. Як росія руйнує українські освіту, книговидання та культурну спадщину — у добірці Читомо.

Освітній процес в окупації

Чи не перше, що розпочала робити російська армія на захоплених нею територіях, — вилучення української історичної та художньої літератури, яка не збігається з постулатами кремлівської пропаганди.

Зокрема це відбувалося у бібліотеках тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької, Чернігівської та Сумської областей. Для вилучення книжок окупанти залучали російські підрозділи «воєнної поліції». Зацікавленість «поліцаїв» викликають книжки щодо історії українських Майданів, АТО/ООС, історії українських визвольних змагань. До «екстремістської» літератури відносять шкільні підручники історії України, наукову та популярну історичну літературу.

Окупанти мають цілий перелік заборонених до згадування імен. Серед них: Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера, Роман Шухевич, В’ячеслав Чорновіл. В містах Кремінна, Рубіжне (Луганська область), Городня (Чернігівська область) відомі також випадки вилучення книжки «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані. Знайдені книжки вилучають, знищують на місці або вивозять у невідомому напрямку.

Чистку української літератури в бібліотечних фондах на тимчасово захоплених територіях Донецької області проводять і терористи «ДНР». Зокрема вони вилучають книжки присвячені історії, політиці, діяльності ОУН, УПА, державній символіці України релігійним діячам та Адольфу Гітлеру. Також у перелік «екстремістських видань» потрапили й збірки віршів про Степана Бандеру, а також книжкова серія «Бібліотека полку „Азов“», книжка про історію Народного руху України.

Російські окупанти відправили з окупованого Криму майже 1,5 тисячі пропагандистських книжок на тимчасово захоплені території Херсонської й Запорізької областей.

Натомість у Донецьку українськомовну літературу для знищення вилучають працівники бібліотеки імені Надєжди Крупської. У самопроголошеній «ЛНР» «влада» дивується, що російську літературу в українських школах вивчають як зарубіжну. Також у школах тимчасово окупованої Донеччини й Луганщини за російським прикладом запровадять посаду радника директора школи з виховної роботи.

Щодо освіти на тимчасово окупованих територіях, захоплених після наступу, то росія намагається якнайшвидше впровадити свої системи викладання: російські окупанти у захопленому Мелітополі збиралися розпочати навчальний процес у школах вже з квітня, проте директори всіх шкіл написали заяви про звільнення через небажання співпрацювати з окупаційними силами.

У тимчасово окупованій Волновасі, що на Донеччині, росіяни змусили дітей з 11 квітня йти до навчальних закладів, щоб ускладнити звільнення міста Збройними Силами України.

Більш того, у тимчасово окупованому Криму так звана «влада» створює «табори перекваліфікації» для вчителів з Херсонської, Харківської та Запорізької областей, а викрадених українських дітей змушують проходити «мовні курси» з вивчення російської мови, оскільки діти не володіють нею «на достатньому рівні». Окрім «перекваліфікації» українських вчителів, рф завозить викладачів із росії для викладання на окупованих територіях України.

У тимчасово окупованому Маріуполі росіяни скасували літні канікули у школах, щоб русифікувати дітей, у пошкодженій обстрілами школі № 65 вже розпочали навчання за російською програмою, а українську мову забороняють навіть на перервах. В освітню школу №4, «запуск» якої окупанти планують найближчим часом, вони завезли 5 тисяч підручників. Серед предметів — російська мова, російська література, російська історія, природа рідного краю (російською) для початкової та середньої школи.

Натомість окупанти вивезли всі українськомовні підручники, що були в шкільній бібліотеці. Окрім книжок, зі шкіл демонтували «розумні дошки» та вивезли до Донецька. Більш того, у Храмі Української православної церкви Петра Могили у Маріуполі окупанти спалили бібліотеку Храму після візиту в місто московського патріархату з інспекцією.

Таку політику росія застосовує не тільки до української мови, а й мов корінного населення України: російська окупаційна влада планувала закрити кримськотатарську школу в Криму.

Попри те, що на тимчасово окупованих територіях керівників закладів освіти зобов’язують здійснювати навчання російською мовою та за освітніми програмами рф, більшість українських учителів та керівників відмовляються від будь-якої співпраці з окупантами та звільняються. Зокрема у Херсоні лише двоє із 64 директорів шкіл погодилися співпрацювати з окупантами.

Наразі під російською окупацією опинилися 1174 українські школи.

Завдана шкода системі освіти

Від російського вторгнення потерпають не тільки заклади освіти, розташовані в окупованих містах і селищах, решту окупанти знищують постійними обстрілами. Так, уже станом на 7 березня в Україні було зруйновано або пошкоджено 211 шкіл. Менш ніж за тиждень це число сягнуло до понад 280 навчальних закладів.

На кінець березня російські окупаційні війська пошкодили 518 закладів освіти, а 72 з них — зруйнували повністю, серед них зокрема Маріупольський державний університет.

Уже у квітні російська федерація завдала українській системі освіти збитків на понад 5 мільярдів доларів. Міністерство освіти та науки України у межах ініціативи Президента України United24 відкрило рахунок для зібрання коштів на відновлення освітньою інфраструктури.

У травні окупанти повністю зруйнували 161 освітній заклад, 1611зазнали значних пошкоджень, у червні — пошкодили та знищили від бомбардувань та обстрілів 1939 закладів освіти, 184 з них зруйнували повністю.

Руйнування культурних об’єктів

Знищення росією української культурної спадщини набрало нових обертів відразу після початку повномасштабного вторгнення: уже станом на 4 березня міністр культури Олександр Ткаченко зазначав: «У Харкові російські окупанти обстріляли Успенський собор, де ховалися люди, навчальні корпуси Харківського національного університету мистецтв та гуртожитки Харківської державної академії культури, а в Іванкові під Києвом — музей всесвітньо відомої художниці Марії Приймаченко, роботами якої захоплювався сам Пабло Пікассо. До того ж Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука теж зазнала пошкоджень від окупантів».

На початку березня російські окупаційні війська пошкодили обстрілом будинок письменників «Слово» у Харкові та Харківський худмузей. Наприкінці місяця через обстріли у Чернігові згорів архівний підрозділ Служби безпеки України з документами, які містили інформацію про репресії радянського режиму проти українців.

У квітні в Чернігові пошкоджень зазнали Чернігівський дитинець та історичні вали, Спасо-Преображенський собор XI століття, Катерининська церква XVIII століття, Борисоглібський собор XII століття, Єлецький Успенський монастир XI століття, Чернігівська обласна бібліотека Короленка, Чернігівський обласний молодіжний центр та інші об’єкти культурної спадщини.

Того ж місяця російські війська знищили архів В’ячеслава Чорновола у Лісовій Бучі (місто Буча).

У тимчасово окупованому Старобільську росіяни замалювали мурал з віршем Сергія Жадана, уродженця міста.

Іронічно, проте росіяни зруйнували навіть єдиний в Україні музей російського поета Сєргєя Єсеніна.

Станом на 27 березня Мінкульт зафіксував 100 випадків пошкодження українських обʼєктів культурної спадщини, уже до 31 березня їхня кількість зросла до 135. Станом на 12 квітня окупанти вчинили злочини проти 160 об’єктів культурної спадщини, за тиждень це число зросло до 200, ще за один — до 242. Станом на 5 травня 2022 року задокументували понад 300 злочинів росіян проти культурної спадщини. На кінець травня зафіксували 353 злочини росіян проти культурної спадщини, пошкоджені та зруйновані були 116 об’єктів. Найбільше злочинів окупанти вчинили на Харківщині, Донеччині та Київщині.

На початку червня армія рф пошкодила 401 об’єкт культурної інфраструктури України. Станом на 2 липня окупанти скоїли 407 воєнних злочинів проти культурної спадщини України.

Цілеспрямований намір росії знищувати об’єкти культурної спадщини України підтвердили завдяки аналізу супутникових мап Державного департаменту США. Станом на 11 червня, збитки, завдані культурним об’єктам російськими військовими за час повномасштабного вторгнення, досягли 272 млн доларів.

 За посиланням можна переглянути сайт від Мінкульту із задокументованими випадками пошкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини, вчинених російськими окупаційними військами на території України.

Читайте також: Культурна катастрофа: які пам’ятки знищили російські окупанти

Війна проти книговидання й бібліотек

Від обстрілів не менше страждає і книговидавнича сфера України. Зокрема у березні у Харкові частково була пошкоджена одна з найбільших друкарень України — «Юнісофт». Крім того, унаслідок дій окупантів постраждала Харківська державна наукова бібліотека імені Короленка – одна з найбільших бібліотек в Україні та Європі.

Станом на 13 березня в Україні зруйнували чи пошкодили 9 книгозбірень, на кінець квітня ця цифра зросла до 15. У травні у Миколаєві внаслідок ворожого обстрілу сталася пожежа в бібліотеці. Станом на 13 травня російські війська в Україні зруйнували або пошкодили 27 книгозбірень, на кінець місяця російська армія зруйнувала принаймні 4 публічні бібліотеки та пошкодила 35 книгозбірень. Станом на кінець червня у 122 українських бібліотеках пошкоджені фонди через повномасштабне російське вторгнення.

На Великдень окупанти влучили у логістичний центр видавництва «Ранок», ніхто, на щастя, не постраждав.

Читайте також: Без паперу, замовлень і зі зруйнованою інфраструктурою: чим живуть українські друкарні зараз

Згідно з опитуванням Читомо, 10% українських видавців змушені були переїхати: 2,4% змушені були покинути Україну та ведуть свою діяльність за кордоном, повністю переїхали в інше місто України — 7,3% опитаних. Через обстріли російських військових українських міст пошкоджено близько 20 офісів та складів українських видавців. Згідно з опитуванням УІК, 33 видавництва втратили свої виробничі потужності.

У 95% українських видавців катастрофічно впали продажі після початку повномасштабної війни. Загалом видавнича галузь України зіштовхнулася з проблемами недостатнього фінансування і неможливості друкувати нові книжки.

Майже 250 тисяч книжок вивезли з Харкова до Рівного, щоб врятувати літературу, яка опинилася під загрозою знищення через обстріли російських військових, понад 25 тисяч книжок евакуювали із книгарні «Є» у Слов’янську.

Читайте також: Книжковий фронт: робота видавництв і книгарень під час війни

Поширення російської пропаганди

У тимчасово захопленому Енергодарі окупаційні війська рф створили радіостанцію «Радіо росії», а у тимчасово окупованій Запорізькій області створили «списки місцевих діячів, які будуть викрадені», а також встановили свій цифровий передавач для трансляції російської пропаганди. У тимчасово окупованому Мелітополі росіяни викрали місцевого проукраїнського активіста Олександра Пугача, щоб використати в зйомках відеосюжету про демонтаж меморіальної дошки Дмитру Донцову.

На окупованій території Донецької області заблокували доступ до соціальних мереж Facebook та Instagram, а в тимчасово окупованому росією Бердянську Запорізької області росіяни захопили місцеве радіо. На території окремих районів тимчасово окупованих Луганської та Донецької ОДА окупаційна влада обмежила доступ до месенджера Viber.

Ще у квітні найбільша газета Маріуполя «Приазовский рабочий» повідомила, що припинила вихід, а поява її бренду на тимчасово окупованих територіях незаконна. Згодом росіяни почали використовувати назву та логотип газети «Приазовский рабочий» для поширення пропаганди. Російські окупанти почали видавати свою газету «Надднепрянская правда» і в тимчасово окупованому Херсоні. 

У Херсоні російські окупанти збиралися набрати працівників на давно закриту телерадіокомпанію «Скіфія». Попри всі намагання окупантів понад 100 регіональних медіа на тимчасово окупованих територіях закрилися, щоб не бути колаборантами.

Читайте також: 100 фактів лінгвоциду: від спалення книжок до викрадення і тортур українців